« В природі ми
лиш часточки малі.
Земля не нам належить — ми Землі!»
Земля не нам належить — ми Землі!»
Виходить агітбригада.
Всі. Всім!
Хто природу оберігає!
Всі. Всім!
Хто шанує і
поважає!
Ми – юні
охоронці природи.
Шлемо вітання своє.
- Ерудовані, екологічно підковані
- Креативні, комунікативні;
- Обдаровані, організовані;
- Сміливі, справедливі.
Захисники природи ми завзяті,
Нас знають в кожній хаті.
Ландшафти ми оберігаєм,
Красу природи захищаєм.
Пісня «Моя Україна»
Природа унікальна, що й казати,
Про це повинен знати всяк.
То ж кожен з нас повинен пам’ятати:
Зламати легко, відновити ж як?
В природі ми лиш часточки малі.
Земля не нам належить — ми Землі!
Мариконе
Вітер – музика
Земля – це розкішна пшениця у полі,
Березовий гай біля рідної школи,
Це луки квітучі, це птахи чудові
І тихе болото таке загадкове.
Земля – це засніжені гори високі,
Підсинені небом ріки широкі,
Тож бережіть Богом дану природу
Для майбуття українського роду.
Сонечко спить і уже не встає.
Ми ображаємо, люди, до болю
Все що нам Мати-природа дає.
В небі зростають озонові діри,
Сохнуть річки,вигоряють ліса,
Сміттю і бруду не знаємо міри,
Де вже й поділась отая краса?
Пісня на мелодію «Одна калина»
Я закликаю вас браття і сестри
Землю свою берегти, цінувать
. Гідність людини крізь роки пронести
І екологію урятувать.́́́
Встаньте, люди, миром за природу,
За
предвічну матінку для нас.
Щедрії
дари і чисту воду
Нам
вона сторицею віддасть.
Інсценівка «МАВКА»
Ніна Матвієнко «Квітка душа»
На лугах зелена заметіль,
Лягають трави у покоси,
Піду і принесу звідтіль
Я маків, вимитих у росах.
В’юниться стежка лугова
Волога, у росах ранкових,
Сумує скошена трава –
Все у пелюстках пречудових.
Я маків назбирала досить
Червоно – чорних, росянистих…
Почулося, хтось ніби просить:
-
Ох, не займай моє намисто.
Я стріла Мавку польову, -
Що сумно стояла край поля,
На доленьку поскаржилась свою,
Посумувала я з нею доволі.
-
Це кров моя… - Заплакала вона,
Киваючи на маки червоні,
-
Без них мені життя нема,
Капали сльози на її долоні.
- Вибач мені, о Мавко польова,
Красу твою я не зривала,
Маки ж бо скошені були,
В букет я їх лише зібрала.
-
Я - королева серед
квітів,
Бо виросла отут, в житах.
Поміж рясних дощів і вітру
Стрічалась із веселкою в полях.
То ж квіти, це моє життя,
Мій рай, душа і серце.
То ж будьте обережні, діти,
Щоб цю красу не стерти.
Бо квіти не довго цвітуть
Їх вік, як мить, короткий дуже!
Вони від вас добра лиш ждуть
До квітів будьте небайдужі.
Люди майбутнього!
Будьте дбайливі,
Ви маєте досвід тисячоліть!
Природа і людина – єдине ціле,
Їх нерозумно ділить,
Вчіть і досліджуйте рідну природу,
і для нащадків своїх збережіть,
Не зупинить шлях історії людства
На жоден крок, на жодну мить.
Ми екологію – природну науку –
Хочемо вам залишить,
Щоб на планеті Земля ніколи
Не пролунало: «Допоможіть!»
Давайте будем рідну Землю берегти,
За її цвітом і красою наглядати,
Щоб не зів'яли у гаю квітки,
І щоб не плакала природа-мати.
За її цвітом і красою наглядати,
Щоб не зів'яли у гаю квітки,
І щоб не плакала природа-мати.
І ліси посадіть на глухім пустирі.
І Земля вам подякує, буде радіти
Щедро вам усміхнеться і сонце вгорі.
За чистоту Землі, красу і вроду.
За екологію довкілля і душі.
Ставай і ти й діла свої верши.
Пісня «Діти України»
Дав нам Бог лани широкі і степи й поля!
Дав нам Бог гори високі, ріки і моря!
Дав нам Бог гаї зелені, пісню солов'я!
Дав нам Бог молитву неба, мамині слова!
Приспів:
Діти України, квіти України!
Діти України чисті, як сльоза!
Діти України, квіти України!
Діти України це ти і я!
Діти України, квіти України!
Діти України це ти і я!
Дав нам Бог чудову мову, слово кобзаря,
Душу сповнену любові, мудрості й добра!
Тож співаймо українці, разом ти і я,
Що би квітами рясними розцвіла земля!
Приспів.
Діти України!
Приспів.
Немає коментарів:
Дописати коментар