Система уроків по темі «Всесвіт» Природознавство 5 клас урок 19-23

Система уроків по темі «Всесвіт» Природознавство 5 клас урок 19-23
Природознавство 5 клас                                          Урок № 19
Тема: Небо та небесна сфера. Небесні світила. Видимі рухи світил
Мета: дати поняття  про небо та небесну сферу, небесні світила; ознайомити із видимими рухами світил, вчити розрізняти зорі та планети на небесній сфері, розвивати уміння робити висновки,  формувати екологічну культуру та
Обладнання: презентація «Космос», Інтернет - ресурс

Хід уроку

I.                   Організаційний момент

Психологічний настрій учнів на урок

II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1. Вправа «Термінологічне лото».
— Що таке тіла?
— Чи належать космічні об’єкти до тіл?
— Що вивчає наука астрономія?
2.  Інтерактивна вправа «Власний досвід»
Учні, використовуючи власний досвід, називають терміни, повязані із космосом.
Давні греки назвали зоряний Всесвіт «космосом», що означає оздоба, прикраса.
І з цією прикрасою познайомимося, вивчаючи розділ «Все­світ». Ми дізнаємося, із чого складається Всесвіт, які світила входять до небесної сфери та які рухи здійснюють ці тіла і як вони впливають на життя на планеті.
III. Засвоєння нових знань
1.  Постановка проблемного запитання
— Що таке небо?
Учні на дошці малюють асоціативний круг і по черзі записують асоціації, пов’язані із поняттям небо. Аналіз цих понять.
2. Міні – лекція  «Небесна сфера».
Поняття про Всесвіт цікавило людину з давніх-давен. Із дослідженнями неба і зорь мінялась уява про оточуючий світ. Спочатку вважали, що небосхил має куполоподібну форму. Це пов’язано із здатністю ока, яке не в змозі оцінити відмінності у відстанях до небесних тіл. Вони здаються однаково віддаленими. У стародавніх народів це асоціювалося з наявністю сфери, що обмежує світ. На поверхні цієї сфери розташовані зорі, Місяць та Сонце. Таким чином, в їхньому уявленні небесна сфера була найважливішим елементом Всесвіту. З розвитком наукових знань такий погляд на небесну сферу застарів. Поняття небесна сфера в результаті розвитку й удосконалення науки отримало сучасний вигляд.
3. Складання опорного конспекта за поясненням вчителя
Небесна сфера — це уявна сфера, що оточує Землю, у центрі якої розташовується спостерігач і на яку спроектовані всі світила, які він бачить у певний момент із певної точки. Розташування небесних тіл, зорь, планет і галактик визначається за їх координатами на небесній сфері.

             

Найважливіші точки і дуги на небесній сфері називаються так: зеніт, надир, полюси світу, вісь світу, захід, схід.
Зеніт — це точка над головою спостерігача. Надир — діаметрально протилежна точка.

 Вісь світу — діаметр, навколо якого відбувається обертання небесної сфери.

Екліптика — велике коло небесної сфери. Екліптикою здійснюється видимий річний рух Сонця по небесній сфері. Екліптика перетинається з небесним екватором у двох точках — точці весняного рівнодення й точці осіннього рівнодення.
Добова паралель світила — мале коло небесної сфери, що проходить через світило, площина якого паралельна площині небесного екватора. Видимі добові рухи світил здійснюються по добових паралелях.
4.  Робота з незакінченим текстом.
Уставте пропущені слова.

• Уявна сфера, що оточує Землю, у центрі якої розташовує спостерігач і на яку спроектовані всі світила, що він бачить у певний момент із певної точки,— це … (небесна сфера).

• Небесні полюси, які має небесна сфера, лежать над … (полюсами Землі).

• Екватор небесної сфери лежить над … (земним екватором).

• (Екліптика) … — це велике коло небесної сфери. По ній здійснюється видимий … (річний) рух Сонця.

• Мале коло небесної сфери — це … (добова паралель світила).

5.Пояснення вчителя
А)Небесні світила — це проекція астрономічного об’єкта на небесній сфері, яку бачить спостерігач на небі.
До небесних світил відносять Сонце, Місяць, планети та зорі.
 Б)  Видимі рухи світил. Використання Інтернет – мережі.
Спостерігаючи за небом, люди з’ясували, що розміщення світил на небі кожної ночі змінюється. Будь-який спостерігач бачить лише половину небесної сфери, інша половина від нього затуляється земною кулею (горизонтом). Зоряне небо в різні пори року має свій вигляд, тобто зорі на небі розташовуються по-різному відповідно до пори року.
Обертання Сонця відбувається назустріч обертанню небесної сфери. І повний оберт відбувається за рік. Добове обертання небесної сфери — це уявне явище, що відображує дійсне обертання земної кулі навколо осі.
 Учені-астрономи, визначивши висоту Сонця опівдні, помітили, що двічі на рік воно буває на небесному екваторі, у так званих точках рівнодення. Ці точки мають назви: дні весняного і осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня). Площина горизонту завжди ділить небесний екватор навпіл. Тому в дні рівнодення шлях Сонця над горизонтом дорівнює шляху його під горизонтом. Отже, тривалість дня і ночі однакова.
День, коли Сонце буває у точці, яка є самою нижчою від екватора, називають днем зимового сонцестояння (22 грудня). Цей день є найкоротшим. 22 червня Сонце перебуває у найвищій точці від екватора, цей день є найдовшим та називається днем літнього сонцестояння.

IV. Закріплення нового матеріалу

1.     Інтерактивна вправа «Шапка питань».

-         Що таке небесна сфера?

-         Які є небесні світила?

-         Що таке екліптика?

-         Що таке зеніт?

2.  Інтерактивний прийом «Третій зайвий».
Учитель вивішує на дошку картинки. Учні повинні назвати, яка з них зайва й чому.

V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.  Завдання для всього класу. Опрацювати параграф.  Проводити спостереження за зоряним небом упродовж календарного року. Звітувати на кожному наступному уроці.

• VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна гра «Швидка допомога». Учні швидко ставлять запитання учителю з тих частин теми, які були незрозумілими під час уроку.


Природознавство 5 клас                                           Урок № 20
Тема:Поняття про сузір’я. Зоряне небо.
Мета уроку: сформувати в учнів уявлення про сузір’я; формувати в школярів практичні навички орієнтуватися в зоряних картах; вчити знаходити на зоряних картах Полярну зірку, різні сузір’я, розвивати вміння аргументувати свою відповідь, оцінювати роль зоряного неба в історії людства.
Обладнання: карта зоряного неба, глобус, Інтернет – мережа.
                                                    Хід уроку 

І. Організаційний момент

Психологічний настрій учнів на урок

II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1.  Термінологічна розминка.
— Що таке небесна сфера?
— Де буде розташовуватись центр небесної сфери, якщо спостерігач знаходиться в м. Харкові на майдані Незалежності
— Де розташовується екватор небесної сфери?
— Що входить до небесної сфери?
 — За який час Сонце проходить по великому колу небесної сфери?
2.  Завдання на установлення відповідності.
Установіть відповідність між словами першого та другого стовпчиків.

1   21 березня 2   22 грудня 3   22 червня 4   23 вересня

А  день осіннього рівнодення Б   день зимового сонцестояння В  день весняного рівнодення Г   день літнього сонцестояння

3.  Постановка проблемного запитання.
Коли Сонце сідає за горизонт, на безхмарному небі то тут, то там з’являються зорі. Спочатку одна, потім друга, третя… десята, двадцята… І вже не перерахувати, настільки їх стало багато. Придивившись, ми бачимо, що зорі розташовуються то невеличкими групами, то скупченнями. Що це за скупчення? Як впливають зорі на життя на Землі? Що таке Полярна зірка? Яка її роль? Про це та про інші цікаві факти ви дізнаєтесь у ході нашого уроку.
III. Засвоєння нових знань
1. Медіалекція з використанням Інтернет - мережі .
Значення зоряного неба в історії людства.
2.  Поняття про сузір’я. Використання карти зоряного неба
Сузір’я — це групи зірок, взаємне розташування яких складає якусь фігуру чи контур.
У наш час описано 88 сузір’їв. Кожне сузір’я має назву. Джерелами цих назв нерідко слугували міфи про богів, легенди про давніх героїв, назви тварин, а також знаряддя праці, які використовувалися людьми. Наприклад, сім найяскравіших зір Великої Ведмедиці. Давні греки вгледіли в цій групі звіра — ведмедицю, а в Давній Русі їх називали Возом, Колісницею, Ковшем. За Волгою сузір’я звалося Великим Ковшем, у Сибіру — Лосем. У Малому Ковші (Малій Ведмедиці) народи узбережжя Льодовитого океану бачили білого ведмедя із піднятою головою, на носі якого красувалася Полярна зірка (кінець ручки ковша). Кожен народ вбачав щось своє, властиве для його культури, побуту. Дуже багато назв сузір’їв прийшло з Месопотамії і навколишніх територій. Найдавніші назви сузір’їв пов’язані з фауною цього району або діяльністю його жителів: Скорпіон, Тілець, Рак, Риби, Стрілець (тобто мисливець), Візничий, Волопас (тобто пастух).
Кожне сузір’я має головні зорі. Таким зорям у давні часи давали власні імена, багато з яких збереглися до сьогодні. Головну зорю Скорпіона, червоний Антарес (букв. «суперник Марса», Арес — грецьке ім’я бога війни, у римлян — Марса) названо так тому, що коли червона планета Марс і ця зоря опиняються на небі поряд (а таке іноді буває), то їх легко сплутати. Назву зорі Алголь («демон», «вурдалак»), що в сузір’ї Персея, давні араби дали тому, що зоря періодично змінювала блиск, у чому люди бачили щось диявольське.
3. Інтерактивний прийом «Практична теорія»

• — Розгляньте карту. Що на ній зображено?
• — Чому вони носять таку назву — зодіакальні сузір’я?

4.  Практичне заняття. Визначення найвідоміших сузір’їв на карті зоряного неба.
До практичного заняття вчитель роздає інструктивну карту та карту зоряного неба. Якщо є можливість кожному учневі надати індивідуальні карти зоряного неба, то можна запропонувати позначити сузір’я на самій карті. Крім сузір’їв Великої та Малої Ведмедиць, можна запропонувати позначити на карті сузір’я свого зодіакального знаку.
5. Вправа «Я мандрую з Полярною зіркою….»
Якщо стати обличчям до Полярної зорі, то спереду буде північ, позаду — південь, праворуч — схід, ліворуч — захід.
 У Північній півкулі розташовані такі найбільш відомі сузір’я, як Велика Ведмедиця та Мала Ведмедиця.
За допомогою Полярної зорі можна визначити сторони горизонту.
Полярна зоря вказує чітко на північ.

IV. Закріплення нового матеріалу

1.  Робота з картою зоряного неба.
Схематичне зображення сузір’їв у зошиті.
2.  Інтерактивна гра «Вірю — не вірю».
Учитель читає речення, якщо твердження істинні, то учні плескають у долоні.

• Полярна зірка вказує чітко на північ.
• Сонце — це планета.
• День весняного рівнодення, коли день дорівнює ночі, настає 21 березня.
• Сузір’я — це зорі, розташовані по всій небесній сфері.
• Полярна зірка розташовується в сузір’ї Великої Ведмедиці.
• Сузір’я Північної півкулі нанесені на зоряну карту.
• Сузір’я Малої Ведмедиці ще називають Малим Ковшом.
• У небі Північної півкулі древні греки виділяли 12 зодіакальних сузір’їв.
• Алголь — це зірка сузір’я Великої Ведмедиці.
• Сонце рухається навколо Землі.

3.     Вправа «Біологічний портрет».

4.     Описати одне із сузір’їв

V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Опрацювати параграф, проводити спостереження за зоряним небом упродовж календарного року. Звітувати на кожному наступному уроці.

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна гра «Екологічний пазл». Зібрати пазл із зображенням сузір’їв.


Природознавство 5 клас                            Урок № 21
Тема: Небесні тіла. Зоря — самосвітне небесне тіло. Відмінності між зорями. Міжзоряний простір
Мета: сформувати в учнів уявлення про зорі; навчити школярів виявляти відмінності між зорями; дати поняття про міжзоряний простір; розвивати вміння робити висновки; виховувати екологічну свідомість.
Обладнання: карта зоряного неба, презентація «Зоря», комп’ютер

Хід уроку

І. Організаційний момент
Психологічний настрій учнів на урок

II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1.  Робота з картою зоряного неба.
Покажіть Полярну зірку, Велику Ведмедицю, Малу Ведмедицю та інші сузір’я .
2. Інтерактивна вправа «Природничий портрет»
Сузір’я,  небесна сфера
3.  Інтерактивна вправа «Інтерв’ю за три кроки».
Учні виходять парами, стають один проти одного й почергово ставлять запитання з теми. Кожна правильна відповідь дає можливість зробити крок уперед, назустріч один одному. Якщо учень не дав правильної відповіді на запитання, то відповідає той, хто поставив запитання, і робить крок уперед. Після «інтерв’ю» учні потискають один одному руки.

5.     Постановка проблемного запитанн

Що таке зорі? Скільки їх? Чому ми бачимо зорі тільки вночі? Я думаю, що ці запитання ставив кожен із нас. А щоб відповісти на них, ми повинні плідно попрацювати сьогодні на уроці.

III. Засвоєння нових знань

     1. Пояснення нового матеріалу з використанням Інтернет - мережі

А) Зоря - самосвітне небесне тіло.

   Б) Зорі — це гарячі небесні тіла, що випромінюють світло.

  В)Сонце — це зоря. Коли ми дивимося на Сонце, нам здається, що воно дуже яскраве, навіть набагато яскравіше і більше за всі інші зорі, оскільки розташоване набагато ближче до Землі. Так друга близька зоря (Проксима Кентавра) в 272 000 разів далі від Землі, ніж Сонце, тому зорі здаються нам світлими точками на небі. Хоча зорі розсипані по всьому небосхилу, ми бачимо їх тільки вночі, а вдень на тлі яскравого розсіяного в повітрі сонячного світла їх не видно. Наша планета оповита повітряним океаном, який хвилюється та переміщується, тому коли ми дивимось на небо, нам здається, що зорі миготять та тремтять.

2.     Інтерактивний прийом «Чарівна скринька» 

— Що таке зоря?
— Чому зорі мерехтять?
— Чи будуть зорі мерехтіти, якщо ми на них будемо дивитися з борту космічного корабля? (Ні. Тому що світлові промені не проходять крізь атмосферу Землі.)

3.     Робота в малих динамічних групах:  Відмінності між зорями.

А)Розрізняють зорі за масою, хімічним складом та температурою.

 Б)Хоча зорі можуть складатися з різних газів, за ядерні реакції, на яких тримається енергія зорі, завжди відповідає водень. Зорі відрізняються за розмірами та яскравістю. Найбільші зорі називаються надгігантами. Вони більше за наше Сонце в сотні разів. Є зорі, що називаються білими карликами. Вони можуть бути такими малими, як наша планета Земля.

В)Колір зорі залежить від її розміру та температури на її поверхні. Зорі бувають різних кольорів — червоного, помаранчового, білого та блакитного.

4. Прийом «Асоціативний кущ»

ЗОРІ
Червоні зорі	Блакитні зорі
Температура на поверхні дорівнює 3000 °С	Температура на поверхні дорівнює 10 000–50 000 °С

4.     Пояснення вчителя:  Міжзоряний простір.

Міжзоряне середовище — це розріджена речовина міжзоряного газу і найдрібніших пилових часток, що заповнюють простір між зорями в нашій та інших галактиках. До складу міжзоряного середовища входять ще й космічні промені, міжзоряні магнітні поля, а також кванти електромагнітного випромінювання з різною довжиною хвиль. Поблизу Сонця (та інших зір) міжзоряне середовище переходить у міжпланетне середовище. Простір між галактиками заповнює міжгалактичне середовище. Вперше до висновку про існування міжзоряного середовища, що поглинає світло зір, дійшов В. Я. Струве (1847). Проте існування міжзоряного середовища було доведене лише в 30-х роках XX століття (американським астрономом Р. Трамплером і радянським астрономом Б. А. Воронцовим-Вельяміновим).

5.  Завдання на установлення відповідності.

34. Знайдіть відповідності.

1     Міжзоряне середовище	А     простір поблизу планет
2     Міжпланетне середовище	Б     простір між галактиками
3     Міжгалактичне середовище	В     простір між зірками

 IV. Закріплення нового матеріалу
1. Перегляд презентації «Зорі»
2.  Робота з картою зоряного неба.
Покажіть такі зорі:
 Рігель у сузір’ї Оріон,
Алголь у сузір’ї Персей,
Сиріус у сузір’ї Великий Пес,
 Спіка в сузір’ї Діва.
3.  Вправа «Згадаємо основне».
Учням пропонується за кілька хвилин повторити основні терміни з вивченої теми, користуючись записами в зошиті. Потім школярі відповідають на запитання, що було головним на уроці.
4. Іетерактивна вправа «Майже як у казці».
— Чому ми бачимо зорі тільки вночі?
— Чому зорі мерехтять, коли ми на них дивимося?
— Чим червоні зорі відрізняються від блакитних?
5. Звіт про спостереження за зоряним небом.

V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Опрацювати параграф, проводити спостереження за зоряним небом упродовж календарного року. Звітувати на кожному наступному уроці.

VI. Підбиття підсумків уроку

1.  Інтерактивна гра «Швидка допомога».
Учням пропонується швидко поставити вчителю запитання з тих частин теми, які були незрозумілими або не зовсім зрозумілими.

Природознавство 5 клас                                              Урок № 22
Тема: Планети та планетні системи. Відмінності між планетами
Мета уроку: сформувати в учнів уявлення про планети земної групи; навчити виявляти відмінності між планетами; вчити учнів порівнюють планети різних типів,  розвивати спостережливість; виховувати екологічне мислення.
                                                          Хід уроку
I.   Організаційний момент

II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1.  Інтерактивна вправа «Інтерв’ю за три кроки».
Учні виходять парами, стають один проти одного і почергово ставлять запитання з теми. Кожна правильна відповідь дає можливість зробити крок уперед, назустріч один одному. Якщо учень не дав правильної відповіді на запитання, то відповідає той, хто поставив запитання, він робить крок уперед. Після «інтерв’ю» учні потискають один одному руки.
2. Інтерактивний прийом «Природничий футбол».
Грають ряди по черзі.кожна правильна відповідь – «гол» - 1 бал
Звіт про спостереження за зоряним небом
3.  Постановка проблемного запитання.
Ми з вами дізналися про небесну сферу, зорі та сузір’я. А сьогодні ми здійснимо космічну подорож та поговоримо про планети. Особливу увагу звернемо на планети земної групи. Чому вони так названі? Які мають спільні та відмінні особ­ливості?

• III. Засвоєння нових знань

1.  Повідомлення теми уроку.  Формулювання мети й завдань уроку разом з учнями.
2. Робота у малих динамічних групах . Використання Інтернет - мережі
1 група -   Поняття про планету.
2 група -   Планети земної групи.
3 група -   Відмінності між планетами.

• IV. Закріплення нового матеріалу

1.  Інтерактивна гра «Я мандрую… на космічній ракеті».
2.  Вправа «Перетвори інформацію на знання».
Учням пропонується за кілька хвилин повторити основні терміни з вивченої теми, користуючись записами в зошиті. Потім учні відповідають на запитання, що було головним на уроці.
3.  Вправа «Лови помилку».
Виберіть правильні відповіді та запишіть їх у зошити.

Порядок розташування планет у земній групі: Меркурій, ­Венера, Земля, Марс.

Життя є на всіх планетах земної групи.

До земної групи планет відносять Юпітер.

Планета — це космічне несвітне тіло, яке обертається навколо зорі.

Фобос — це супутник Меркурія.

Венера вкрита щільним шаром хмар.

Земля — це найменша з планет земної групи.

Меркурій — це планета, яка розташовується найближче до Сонця.

Марс — це третя від Сонця планета.

Земля має один супутник — Місяць.

V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Опрацювати параграф. Проводити спостереження за зоряним небом упродовж календарного року. Звітувати на кожному наступному уроці.

VI. Підбиття підсумків уроку

Природознавство 5 клас              Урок № 23
Тема: Сонячна система
Мета уроку: продовжувати формувати в учнів уявлення про планети; навчити розрізняти планети Сонячної системи; вчити порівнювати Сонце зз іншими зорями, сформувати знання про Сонце як зірку Сонячної системи; виховувати екологічну культуру.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Психологічний настрій учнів на урок

II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1.  Інтерактивний прийом «Термінологічна розминка»
Дати визначення таких понять: планета, сузір’я, зоря.
2.  Вправа «Віддалена відгадка».
За описом планети визначте її назву.
1)  Ця планета нагадує пустелю.
Вона має два супутники.
Має червоний відтінок. Це четверта планета від Сонця.
2)  Це найбільша планета.
Вона є газовою планетою.
Навколо орбіти кружляє найбільший супутник — Ганімед.
Це — п’ята планета від Сонця.
3)  Ця планета за розмірами схожа на Землю.
Вона оповита шаром щільних хмар.
Температура на поверхні цієї планети сягає 490 °С.
Це друга від Сонця планета.
3. Інтерактивна вправа «Мої спостереження»
— Чи відбулися зміни в розташуванні зірок на небі?
— Чи знайшли ви Велику Ведмедицю? Малу Ведмедицю?
— Які ще зміни на нічному небі ви помітили?

III. Вивчення нового матеріалу

1. Міні - лекція «Сонце як зоря Сонячної системи.
 Сонце — це лише одна з мільярдів зір Чумацького Шляху, однієї з мільярдів галактик у Всесвіті. Радіус Сонця менший за середній розмір зір. Деякі астрономи вважають його «жовтим карликом». Але розмір Сонця більший за розмір планет. Сонце — це величезна куля з плазми (тобто іонізованого газу), що складається в основному з водню — 73,46 % маси і гелію — 24,85 % маси. Таким чином, на решту всіх елементів, що входять до складу Сонця, припадає менше ніж 2 %. Такими елементами є: кисень (0,77 % сонячної маси); вуглець (0,29 %); залізо (0,16 %); неон (0,12 %); азот (0,09 %); кремній (0,07 %); магній (0,05 %); сірка (0,04 %). Температура всередині нашого світила доходить до 20 мільйонів градусів. Крупинка сонячної речовини з такою температурою, потрапивши на Землю, спалила б усе навколишнє на сотні кілометрів.
2. Вправа «Перетвори інформацію на знання». Робота з підручником
Сонце розташовується на відстані більше ніж 172 000 000 км від планети Земля.
Температура на поверхні Сонця може досягати рівня 6000 °С (за такої температури будь-який метал або камінь перетворюється на газ, тому Сонце є газовою кулею).
Маса Сонця приблизно рівна 2 трильйонам квадрильйонів (двійка з 27 нулями) тонн, а маса Землі складає приблизно лише 6 секстильйонів (шестірка з 21 нулем) тонн. Отже, за масою Сонце більше за Землю в 333 тисячі разів. Гравітаційне прискорення на поверхні Сонця дорівнює 274 м/с і в 28 разів перевищує гравітаційне прискорення на поверхні Землі, яке, як відомо, дорівнює 9,81 м/с. Тому будь-який предмет на поверхні Сонця буде важити в 28 разів більше, ніж він важить на поверхні Землі (якщо, звичайно, не згорить).
3. Робота в мережі Інтернет.
Будова Сонця
Сонце має такі зони:
фотосфера (нижній шар) — товщина становить 200 км, температура — 6000 °С;
хромосфера (над фотосферою) — це шар газів протяжністю 15 000 км;
сонячна «корона», товщина якої понад 10 млн км.
Від фотосфери до хемосфери температура на Сонці зростає.
Ученими встановлено, що Сонце більш ніж наполовину складається з водню, і цього запасу вистачить ще на десятки мільярдів років.
4. Робота в малих динамічних групах
1 група -  Загальна будова Сонячної системи.
Сонячна система — планетна система, що включає в себе центральну зірку — Сонце, і всі природні космічні об’єкти, що обертаються навколо нього. Сонячна система входить до складу Чумацького Шляху.
2 група – Пояс астероїдів.
У Сонячній системі є дві області, заповнені малими тілами. Це пояс астероїдів, що розташовуються між Марсом та Юпітером. За складом ці астероїди подібні до планет земної групи, бо складаються із силікатів та заліза.
3 група – Малі небесні тіла.
За орбітою Нептуна розташовуються транснептунові об’єкти, що складаються із замерзлої води, аміаку та метану, найбільшими з яких є Плутон та ін. Додатково до тисяч малих тіл у цих двох областях — інші різноманітні популяції малих тіл, таких як комети, метеороїди та космічний пил, переміщуються по Сонячній системі.
4 група – Сонячний вітер.
Від Сонця у всіх напрямках постійно циркулює сонячний вітер. Рухаючись зі швидкістю 400 км/с, він збуджує електричні потоки всередині «магнітної кулі» — геліосфери. Геліосфера — це сфера, яка захищає Сонячну систему від космічних променів. Її краї розташовані на відстані 18 млн км від Сонця та вказують на межі Сонячної системи.
б)            Інтерактивна вправа «Я мандрую…».
Підібрати асоціації до поняття - Сонячна система.
 IV. Закріплення нового матеріалу
1.  Інтерактивна гра «Швидка допомога».
Учням пропонується швидко поставити вчителю запитання з тих частин теми, які були незрозумілими або не зовсім зрозумілими.
2.  Вправа «Згадаємо основне».
Учням пропонується за кілька хвилин повторити основні терміни з вивченої теми, користуючись записами в зошиті. Потім учні відповідають на запитання, що було головним на уроці.
3.  Робота зі схемою.
Зробіть малюнок Сонячної системи, підпишіть її складові.
4.  Прийом «Космічний пазл».
Із запропонованих частин малюнка складіть «Сонячну систему».
Учитель роздає предметні картинки із зображенням складових Сонячної системи. Учні, працюючи в парах, розташовують об’єкти в правильному порядку.
5.  Інтерактивна гра «Космічний  футбол».
Учні забивають голі – бали, даючи відповіді на запитання

V.  Домашнє завдання

Опрацювати параграф, підготуватися до презентації міні-проектів «Світ галактик».

• VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Злови помилку космонавта»