Система уроків хімія 7 клас по темі «Вода»

Система уроків хімія 7 клас по темі «Вода»
ХІМІЯ 7 клас                                                        Урок40
Тема: «Вода, склад її молекули, поширеність у природі, фізичні властивості»
Мета уроку:  засвоїти поняття складу молекули води, вміти описувати поширеність води у природі, ознайомитися із фізичними властивостями води;   визначити роль хімічних знань у поясненні природи води; сприяти застосуванню хімічних знань на практиці; розвивати пізнавальну активність та творчі здібності учнів; виховувати вміння працювати самостійно та в групах;  виховувати дбайливе відношення до навколишнього середовища, сприяти розвитку екологічного мислення.
Обладнання: підручник, таблиці, комп’ютер, пластилін двох кольорів, аркуш картону, інтернет-ресурс.

Хід уроку

І. Організаційний етап.
Психологічне налаштування учнів на роботу.
ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.

1.     Інтерактивна вправа «Читання з поясненням»

«Вода, ти не маєш ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не розуміючи, що ти таке. Неможна сказати, що ти необхідна для життя: ти – саме життя. Ти наповнюєш нас радістю, яку не пояснити нашими почуттями» (А. Сент-Екзюпері).

• Як ви можете пояснити ці слова видатного французького письменника А. Сент-Екзюпері?

2.     Постановка проблемного питання.

Чи багато у води таємниць?

• Чому лід не тоне?
• Чому при замерзанні вода розриває склянку?
• Чому вода в земних умовах може знаходитися одночасно в трьох агрегатних станах?

Ці таємниці води ми обов’язково розкриємо при вивченні нової теми.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.     Міні-лекція з елементами бесіди

Вода́, Н₂O  —  прозора безбарвна рідиниа без запаху і смаку, (в нормальних умовах). У природі існує у трьох агрегатних станах — твердому (лід), рідкому (вода) і газоподібному (водяна пара). Молекула води складається з одного атома  Оксигену і двох атомів Гідрогену.

    2. Робота в малих динамічних групах.
Завдання: «За допомогою пластиліну двох кольорів зробити в парі чотири молекули води і розташувати їх на аркуші картону».
 Першій групі – воду в твердому стані, другій – рідкому, третій – газоподібному. Зробити відповідні висновки.
    3. Визначення основних фізичних показників  води.:

 - М (H₂O) = 18 г/моль

- при ( н.у.) рідина, може бути в 3-х агрегатних станах: газ (водяна пара), рідина, тверда речовина (лід).

- Густина = 1 г/см³, без кольору і запаху

- t _{кипіння}  = 100⁰

- t _{плавлення} = 0⁰

     4.  Випереджуюче навчання.
  А) Доповідь1.
У рідкому стані вода практично не стискається, при замерзанні розширюється на 1/11 від свого об'єму.
Найбільшу густину вода має при +4°С. Масу 1 см³ чистої води при цій температурі прийняли за одиницю і назвали грамом (сучасне визначення грама основане на точнішому еталоні). На відміну від інших рідин, вода при охолодженні від + 4 до 0°С розширюється. Тому лід легший від води (на 8%) і не тоне у ній. Завдяки цьому, а також малій  теплопровідності шар льоду захищає глибокі  водойми від промерзання до дна, і цим забезпечується у них життя.
Б) Доповідь2.
Вода характеризується великою питомою теплоємністю, що дорівнює за означенням  калорії  1 кал/г-град. Завдяки цьому температура  океанів  і  морів змінюється досить повільно, і цим регулюється температура на поверхні земної кори. Цим пояснюється також те, що  клімат  на  островах більш рівномірний, ніж на материках.
Справа в тому, що між молекулами води існують міцні сили. Ці зв’язки називаються водневими. Вони виникають між атомами Оксигену однієї молекули та атомами Гідрогену іншої. Цей зв'язок слабкий, але, коли він повторюється багаторазово, отримуємо сильну взаємодію молекул. Тому процес випаровування та кипіння утруднений. Водневий зв'язок пояснює і текучість води, силу натягування (водна плівочка), форму краплі (мішечок).
В) Доповідь3.
А ось це - кристал льоду, коли вода замерзає, вона утворює строго упорядковану молекулярно-кристалічну решітку, в якій теж існує водневий зв’язок, але відстань між молекулами >, ніж в молекулах води. А у воді молекули знаходяться в русі, то притягуються одна до одної, то до другої, тому густина льоду менша, ніж густина води.  (ρ_льоду= 0,92 г/см³,    ρН₂О= 1г/см³)
5. Інтерактивна вправа «Шапка питань»        
а) Що  відбувається із склянкою, заповненою водою і виставленою на морозі? Чому?
б) Чому неможна взимку залишати воду в водогінних трубах?
в) Чи можна з відра снігу отримати відро води? Чому?
6. Розповідь і використанням інтернет-ресурсу.
Вода  — одна із найголовніших речовин, потрібних для життя на планеті Земля. Рослини  і  тварини містять понад 60 % води за масою. На  Землі водою покрито 70,9% поверхні. Вона здійснює у природі постійний кругообіг, випаровуючись з поверхні й повертаючись на неї у вигляді опадів. Вода має велике значення для економіки: сільського господарства й промисловості. Питна вода становить тільки 2,5% від загальної кількості. Нестача води може стати однією з найважчих проблем людства в найближчі десятиліття. А які способи раціонального використання води ви можете запропонувати?
Вода належить до найпоширеніших речовин на Земній кулі. Водою вкрито близько 2/3 поверхні земної кулі. Значна її кількість у вигляді  льоду  і  снігу вкриває високі  гори і величезні простори  Арктики  і Антарктиди. Багато води в  атмосфері  — пара,  туман  і  хмари. Значні кількості води містяться і в земній корі у вигляді підземних вод. У природі вода перебуває не тільки у вільному стані, а і в хімічно зв'язаному.
Хімічні елементи, які входять до складу води,  Гідроген  і  Оксиген, належать до найпоширеніших у природі. Утворення води з цих елементів відбувається там, де густина газів достатньо велика і зіткненням між атомами достатньо ймовірне. Вода виявлена в складі міжзоряних газових хмар, що лежать у межах нашої  галактики  - Чумацького Шляху.
Більшість запасів води на  Землі знаходяться в  морях  і океанах, прісна вода становить 2,5-3% від загального об'єму гідросфери.
Вода входить до складу багатьох  гірських порід і всіх  рослинних  і тваринних організмів. На воду припадає близько 60% маси тварин і до 80% маси риб. У деяких рослинах вміст води іноді перевищує 90% їхньої маси.
ІV. Закріплення матеріалу.
1. Інтерактивний прийом «Мікрофон»
Учні передають мікрофон один одному, даючи відповідь на проблемне запитання.

2.     Співпраця з вчителем «Швидка допомога»

Учні ставлять запитання вчителеві, якщо щось незрозуміло.

V. Домашнє завдання.

1.     Опрацювати матеріал параграфа в підручнику,

2.     Використовуючи  інтернет-ресурси, виконати міні-проект «Вода -  джерело життя».

VІ. Рефлексія
Формування висновків
-  Фізичні властивості води визначаються будовою молекули.

  - Запаси прісної води на Землі невеликі, і їх необхідно раціонально використовувати.

- Вода — це… (кожний висловлює свою думку).         

 

  ХІМІЯ 7 клас                                                         Урок  41

Тема. Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина.

Мета: визначити поняття розчину,         сформувати уявлення про розчинник і розчинену речовину, навчити  розрізняти розчини й механічні суміші; узагальнити значення розчинів у житті та практичній діяльності людини; вчити виготовляти розчини, виховувати екологічне мислення.

Обладнання та реактиви: підручники, зошити, інтернет-ресурс, опорний конспект, реактиви для демонстрації.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Психологічний настрій учнів на урок

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності учнів

1. Інтерактивна вправа «Чарівний клубочок». Учні передають клубочок один одному, визначаючи значення розчинів у житті людини ті її практичній діяльності

  2.  Хімічна анаграма.

Визначення теми уроку за хімічною анаграмою

РОЗЧИНІЙОГОКОМПОНЕНТИ

3. Постановка проблемного запитання

Розчини мають величезне значення в органічному й неорганічному (мінеральному) житті Землі, а також у науці й техніці.

Що таке розчин? Яка відмінність між розчинами й механічними сумішами? Як класифікують розчини?Чим відрізняються істинні розчини від зависей?

ІІІ. Вивчення  нового матеріалу

1.     Інтерактивна вправа «Асоціативний круг»

   Учні малюють асоціативний круг, підбирають асоціації до поняття – розчин

Запитання: Які ви знаєте розчини та зазначте їх фізичні властивості (колір, смак, прозорість).

Передбачувані відповіді:

Групуємо висунуті асоціації:

Прозорі розчини → безбарвні, кольорові, солоні, солодкі, кислі.

Непрозорі розчини →  каламутні.

2.     Інтеракивна вправа «Розумний куб»

Запитання:

1)Що таке розчин?  (Система, яка складається із двох і більше компонентів та продуктів їх взаємодії.)

     2) Як можна класифікувати прозорі й непрозорі розчини? (однорідні і неоднорідні суміші)

  3)Чим відрізняються однорідні суміші від неоднорідних? (У однорідних не видно частинок розчиненої речовини, а в неоднорідних видно.)

4)     Як ви вважате: розчин — це механічна суміш чи хімічна сполука?

3.     Демонстрація. Виготовлення розчинів. Інструктаж з БЖД

4.     Пояснення вчителя «Види розчинів» з використанням інтернет- ресурсу

Серед розчинів можна виділити однорідні й неоднорідні суміші.

Розчини, що є однорідними сумішами, називаються істинними розчинами.

Розчини, що є неоднорідними сумішами, називають зависями (колоїдними системами).

ІV. Узагальнення і систематизація знань

1. Робота з усвідомленою інформацією.  Дати коментар інформації.

 Вода — це основний розчинник в людському організмі. З її допомогою переносяться всі корисні речовини, вона ж виводить з організму шлаки та шкідливі речовини. У водних розчинах відбуваються всі хімічні реакції нашому організмі.

3.     Робота з опорним конспектом

4.    

3.     Бліцопитування.

1. Що таке розчин?

2. Чим розчини відрізняються від механічних сумішей?

3. Які розчини називають істинними?

4. Які зависі вам відомі?

5. Чим відрізняються істинні розчини від зависей?

6. Як класифікують розчини?

7. Назвіть характерну ознаку істинних розчинів.

8. Що таке емульсії? Наведіть приклади.

9. Що таке суспензії? Наведіть приклади

10. Що таке суспензії? Наведіть приклади

V. Підсумок уроку.

1. Інтерактивний прийом  «Розчини і екологія»

VI. Домашнє завдання Вивчити відповідний параграф підручника. Підготувати цікаві повідомлення про розчини, використовуючи мережу Інтернет.

Хімія 7 клас                                                         Урок 42

Тема. Кількісний склад розчину. Масова частка речовини в розчині.

Мета: поглибити знання учнів про розчин та його компоненти, вивчити кількісний склад розчину, сформувати поняття масової частки розчиненої речовини, навчити учнів готувати розчин з певною масовою часткою, розвивати навички розв’язування задач декількома способами, виховувати в учнів екологічну культуру.

Обладнання та реактиви: мірний циліндр, хімічна склянка, скляна паличка, наважка кухонної солі, етикетки розчинів, опорний конспект, інтернет – ресурс.

Хід уроку.

І. Організаційний етап.
            Привітання. Створення позитивного емоційного настрою.

ІІ. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності.
              Учні працюють зі схемами, які знаходяться на дошці.

1.     За схемою  навести приклади речовин:

РЕЧОВИНИ

ДОБРЕ РОЗЧИННІ         МАЛОРОЗЧИННІ       НЕРОЗЧИННІ

                          

2.     Інтерактивний прийом «Снігова грудка»

- Розчин

- Розчин – розчинник, розчинена речовина

- Чи є вода розчинником?

ІІІ. Визначення теми, мети і завдань уроку.

Щоб не виникало сумнівів, сьогодні на уроці ми дізнаємось про кількісний склад розчину, масову частку розчиненої речовини у  розчині, навчимося розв’язувати задачі та приготуємо розчин з певною масовою часткою.

V. Вивчення нового матеріалу.

1.     Вивчення масової частки розчиненої речовини.
- Розглянути етикетки розчинів:
а) розчин гідроген пероксиду 5%
б) розчин гідроген пероксиду 3%

     в) розчин оцту 9%  г) розчин оцту 5%

2. Постановка проблемного запитання

Що означають записи на етикетках?

3. Інтерактивна вправа «Хімічний портрет»

Учні дають характеристику речовин з певним відсотковим вмістом і приходять до висновку:
5 % – показник, який означає, що у 100г розчину міститься 95г води та 5г гідроген пероксиду і є масовою часткою розчиненої речовини.
Розчини б), в), г) коментують учні самостійно.
Кількісний склад розчину знаходять за формулою:
 

         Запис формули у свої записнички.

W_р.р. – масова частка розчиненої речовини
W_р-ну – маса розчину
m_(р-ну)= m_(р.р.) + m_(р-ка)
m_(р-ка) – маса розчинника
m_(р-ну) = m_(р.р.) + m(H₂O)

4. Практичнее завдання. Інструктаж  з БЖД

Здійснити обчислення та виготовити розчини.
5. Виконання вправ і розв’язування задач.
Задача 1.
Визначити масову частку солі у розчині, якщо розчинити 40г кухонної солі у 360г води?
           Алгоритм розв’язування задачі:
а) записуємо коротку умову;
б) знаходимо масу розчину;
в) визначаємо масову частку речовини.
Задача має два способи розв’язання:
Дано:                                                         Розв’язання.
m(р.р.) = 40г                                    І спосіб.
m(H₂O) = 360г              m(р-ну) = m(р.р.) + m(H₂O)
W_солі - ?                         m(р-ну) = 40г + 360г = 400г
                                     W_р.р. = 40г / 400г =0,1 або 10%
Відповідь: W(р.р.) = 10%
                                     ІІ спосіб.
m(р-ну) = m(р.р.) + m(H₂O)
m(р-ну) = 240г + 360г = 400г
Складаємо пропорцію:
         у 400г розчину – 40г солі
         у 100г розчину – х г солі
                   х = 40х100/400 
Звідси W_солі = 10% або 0,1.

1)    Приготування розчину солі з масовою часткою 10%.
Для приготування розчину воду не зважуємо, а відміряємо мірним циліндром потрібний її об’єм.

2)    План проведення досліду:
- зважуємо на терезах 40г солі;
- відміряємо мірним циліндром 360мл води;
-сіль вміщуємо у склянку, додаємо воду, перемішуємо до повного розчинення твердої речовини.
Розчин солі з масовою часткою 10% виготовлено.

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Конкурсне завдання на швидкість. Робота у малих динамічних групах

Приклад завдань для групи.

1)     м(Н2О)=470г, м (солі)=34г

2)     м(Н2О)=378г, м(соди)=22г

3)     V(Н2О)=650мл, м(оцту)=55г

2.     Інтерактивна вправа «Швидка допомога»

Учні швидко ставлять запитання вчителю з тих питань, які не зрозуміли.

VII. Підбиття підсумків уроку, виставлення оцінок.

1. Інтерактивна вправа «Екологічна хвилинка» з викор истанням інтернет-ресурсу.

VIII. Домашнє завдання: вивчити § підручника, вивчити формули, виконати вправи.

ХІМІЯ 7 клас                                       Урок 43.

Тема: Виготовлення розчину. Лабораторний дослід 4.

Мета: розширити знання  про кількісний склад розчину; вивчити алгоритм приготування розчину, розвивати навички обчислення кількісного складу розчину;  розвивати логічне мислення, вміння та навички приготування розчину, виховувати самостійність, екологічне мислення.

 Обладнання: хімічний посуд, розчини речовин, дистильована вода, натрій хлорид (кристалічний) 

Хід уроку

І. Організаційний етап

Психологічний настрій учнів на урок

II. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності.

1.  Бліцопитування

1)  Що таке розчин?

2)  З яких компонентів складаються розчини?

3)  Чи є склад розчину постійним?

4)  Скільки видів розчиненої речовини і розчинника може бути в розчині?

2.  Самостійна  робота учнів в робочих зошитах

Завдання 1

Визначити масові частки елементів в кальцій оксиді.

Дано:  

   СаО                                   Розв'язання

                                         

Знайти:      1) Ar(Mg) = 40;   Ar(O) = 16;

W(Са)-?    2) Mr (СаO) = 40+16=56;

W(О)-?       3) W(Са) = 40:56 х 100% = 71%;

          W(О) = 16:56 х 100% = 29%  або W(О) = 100% - 71% = 29%

Відповідь: W(Са) = 71%; W(О) = 29%

(учні самостійно виконують завдання в зошиті, один учень працює біля дошки)

Самоперевірка.

3.     Мотивація  вчителя. Ви добре  зрозуміли матеріал, пов'язаний з відсотками,  виконали запропоновані завдання.

Людина в своєму житті використовує дуже багато різних розчинів. У повсякденному житті нерідко виникає потреба приготувати той чи інший  розчин. Як визначити склад розчинів? Як визначити кількості компонентів у розчині?

Відповіді на ці питання знайдемо, визначивши кількісний склад розчину.

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Робота у творчих лабораторіях

1)Група1.Склад розчину

m(р-ну) = m (р. р.) + m (р-ка)

2) Група2.Масова частка розчиненої речовини в розчині

3)Група3.Концентрація розчину.

.Кількість розчиненої речовини, що міститься в даній кількості розчину або розчинника, називають його концентрацією.    

   2. Самостійна робота за текстом підручника.

Прийом «Точка зору»

Завдання. В підручнику прочитати  матеріал про масову частку розчиненої речовини і визначити, нову інформацію про розчини.

3. Визначення масової частки розчиненої речовини в розчині

Розв'язування задач

    Задача 1

Обчисліть масову частку розчиненої речовини в розчині, який утворюється  в результаті змішування 25 г цукру і 240 г води.

Дано:                                                     Розв'язання

m(цукру)=25 г                  1) Визначаємо масу розчину за формулою:

m(Н₂О)=240 г                         m(р-ну) = m (р. р.) + m (р-ка)

Знайти:                                   m (р. цукру) = 25+240 = 265 (г)

W(цукру)-?                        2) Визначаємо масову частку цукру у розчині за формулою:    

                                             W(цукру) = 25 : 265 х 100;

                                              W(цукру) = 9%

                                               Відповідь: W (цукру)=9%

Задача 2

Визначити масу кальцинованої соди в розчині масою 220 г з масовою часткою соди 13%.

Дано:                                                     Розв'язання

m(р. соди)=220 г                   Визначаємо масу розчиненої речовини у

W(соди)=13%                       розчині:

Знайти:                           m(р.р.) =  m(р-ну) х W(р.р.) : 100%     

m(солі) - ?                        m(соди) = 220 г х 13% : 100% 

                                          m(соди) = 28,6 г                                               

      Відповідь: m(соди) = 28,6 г     

Запам'ятайте! Важливо уважно читати етикетки на споживчих товарах. Не сплутайте, наприклад, столовий оцет, масова частка оцтової кислоти в якому не перевищує 9 %, з оцтовою есенцією в якій  масова частка оцтової кислоти в ній становить 40 %. Помилкове вживання оцтової есенції замість столового оцту може спричинити важкі хімічні опіки органів травлення.

1.  Лабораторний дослід4. Виготовлення розчину.

(Пояснення, демонстрація)                          

А) Повторення  правил техніки безпеки під час проведення хімічного експерименту - приготування розчинів

(Не можна брати реактиви руками, обережно працювати зі скляним посудом, стежити, щоб приготовлені розчини не потрапили на одяг, шкіру, в очі) (Колективне обговорення)

Б) Алгоритм для виготовлення розчину з певною масовою часткою розчиненої речовини:

1)  речовина, яку  розчиняють;

2)  розчинник;

3)  посуд для виготовлення розчину (хімічний стакан, колба, мірний циліндр);

4)  ложечка для насипання речовин;

5)  скляна паличка для перемішування розчину (прискорити розчинення речовини);

6)  терези, різноважки;

7)  мірний циліндр

8)  за необхідності фільтрувальний папір, лійка, ступка з товкачиком

В) Міні-лекція «Виготовлення розчину»

Щоб приготувати розчин необхідно провести обчислення маси розчиненої речовини та розчинника, потім визначити об’єм розчинника. На терезах зважити масу розчиненої речовини, мірним циліндром відміряти певний об’єм розчинника. Розчинену речовину висипати у хімічний стакан, долити розчин-ник. Для прискорення розчинення суміш перемішати скляною паличкою. Перед виготовленням розчинів тверді речовини зазвичай подрібнюють. За потреби (поясніть, коли вона виникає) готовий розчин фільтрують.

Задача №3. Виготовити 20 г розчину кухонної солі (натрій хлориду) з масовою часткою розчиненої речовини 5%.

План виготовлення розчину

Послідовність роботи	Обчислення
1.                Обчислюємо масу кухонної солі	m(солі) = 20 х 0, 05 = 1 г
2.                Обчислюємо масу  та об’єм  розчинника (дистильованої води)	а) m (р-ка) = m(р-ну) - m (р. р.) m(Н₂О) = 20 – 1 = 19 (г) б) ρ(Н₂О) = 1 г/мл V(Н₂О) = m:ρ = 19 г : 1 г/мл = 19 мл
3.                Зважуємо на терезах 1 г  солі і висипаємо у хімічний стакан (колбу) місткістю  100 мл
4.                Мірним циліндром відміряємо 19 мл дистильованої води і обережно по скляній паличці для перемішування виливаємо її у хімічний стакан з сіллю
5. Для прискорення розчинення суміш перемішуємо скляною паличкою

Г) Виготовлення розчину учнями.

Запам'ятайте! Тривале й неправильне зберігання може призвести до псування розчину аж до повної непридатності - появи пластівців і каламуті, зміни кольору й складу, тощо.

V. Узагальнення й систематизація знань

1. Швидкісне розв’язання задачі. Переможець одержує бал до оцінки.

Дано:                                                     Розв'язання

m(р. цукру) = 50 г          m(р.р.) =  m(р-ну) х  W : 100%                 

W(цукру) = 8%            1)   Визначаємо масу цукру

Знайти:                        m(цукру) =  50 х  8 : 100%                                           

 m(цукру) - ?                    m(солі) =  4 г                                                     

 V(Н₂О) - ?                 2) Визначаємо m(Н₂О) = m(р-ну)m(р.р.)   m(Н₂О) = 50 - 4 = 46 (г)  3) Визначаємо об’єм  V = m:ρ;   ρ(Н₂О) = 1г/мл    V(Н₂О) = 46г : 1 г/мл  V(Н₂О) = 46 мл  Відповідь: m(цукру) = 4 г;  V(Н₂О) = 46 мл

2.     Обчисліть масову частку речовини в розчині, одержаному в результаті змішування і виберіть правильну відповідь:

Варіант	m(р.р), г	m(води), г	m(р-ну), г	W, %
І	40	160
ІІ	12	138

І варіант    А  200 г;  15%;    Б  200 г;  20%;    В 250 г; 10%;    Г 400г; 25%.

ІІ варіант   А  220 г;  18%;    Б  250 г;  8%        В 150 г; 8%;     Г 200г; 5%.

VІ.  Домашнє завдання

Вивчити відповідний § підручника; виконати завдання;

Провести домашній експеримент№ 4. Виготовлення водного розчину кухонної солі. Виготовити розчин масою 196 г з масовою часткою кухонної солі 17%.

Випереджальне завдання підготувати презентацію «Розчини у нашому житті»

VІІ. Підведення підсумків уроку

На сьогоднішньому уроці ми навчилися обчислювати масову частку і масу розчиненої речовини в розчині та ознайомилися з правилами виготовлення розчину.

Прийом «Швидка допомога»

Хімія 7 клас                            Урок  45

Тема. Взаємодія води з оксидами та простими речовинами. Поняття про гідрати оксидів: кислоти і основи. Поняття про індикатори. Лабораторний дослід №5 «Випробовування водних розчинів кислот і лугів індикаторами».

Мета:  розглянути взаємодію води з оксидами та простими речовинами, дати поняття про гідрати оксидів, ознайомити з індикаторами;формувати практичні вміння роботи з неорганічними речовинами та хімічним посудом, безпечного поводження з ними, формувати навички складання рівнянь хімічних реакцій, урівняння коефіцієнтів; виховувати екологічну свідомість учнів.

Обладнання та реактиви: пробірки, натрій металевий, розчини індикаторів, розчини кислот і лугів, вода.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Психологічний настрій учнів на урок

ІІ. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності

1.    Інтерактивна вправа «Я подорожую… з краплиною води»

Учні малюють в зошиті хмаринку, в основі якої слово – вода, підбирають асоціації, коментують свої записи.

2. Визначення фізичних властивостей води. Прийом «Шапка питань»

Які фізичні властивості води ви знаєте?

Учні витягують із шапки питання і коментують фізичні властивості води.

Правильно,вода — безбарвна прозо­ра рідина, не має смаку й запаху, за температури 100 °С вона перетворю­ється на водяну пару, як Снігуронька в казці, а за 0 °С стає холодною Сні­говою королевою (льодом!).

-        А чиста, незабруднена вода, без будь- яких домішок, як називається?

-        А дистильована вода проводить електричний струм?

-        А дощова, морська вода? А вода у річці?

І тому зробіть висновок, як треба по­водитись під час грози.

А тепер подивіться у вікно.

Чи ходимо ми з вами по воді ?

Звичайно, по снігу або по льоду.

Ми з вами так звикли до води, що не помічаємо, часом, її дивовижних властивостей.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.                     Міні-лекція «Така активна вода». Розповідь вчителя про хімічні властивості води.

2.                     Робота з періодичною системою елементів Д. І. Менделєєва. Визначення активних металів

Давайте зараз на хвилинку всі заплю­щимо очі. А тепер, коли всі розплю­щили очі, подивіться: ми перенесли­ся в цю дивну країну і з’ясуємо, що ж відбулося, коли активні метали всту­пили в реакцію з Водою. А хто знає, де в електрохімічному ряду напруг ме­талів стоять активні метали? Так, до Магнію. Ось ми і подивимося на ре­акцію взаємодії Натрію з водою.

Демонстрація досліду взаємодії на­трію з водою. Дослід проводиться в чашці Петрі

—   Взаємодія з активними металами (до Mg):

2Nа + 2Н₂0—>2NaОН+Н₂↑— заміщення

3. Демонстрація інших дослідів через інтернет-ресурс

2К + 2Н₂0 —>2КОН+ Н₂↑ — заміщення

Са + 2Н₂0 —> Са(ОН)₂+Н₂↑ — заміщення

4. Пошукова бесіда «Оксиди»

-  А які речовини називаються окси­дами?

-  А як назвати оксиди Na₂0, CuO, S0₃?

Так ось, на цьому змаганні оксиди розділилися на дві групи: оксиди ме­талів та оксиди неметалів.

Провзаємодіяти з водою змогли тіль­ки оксиди активних металів. Поди­вимося цей дослід?

Демонстрація досліду. Взаємодія основних оксидів з водою.

-  Якого кольору став фенолфталеїн?.

-  Про що це свідчить? Так, що утво­рилося лужне середовище.

-  Зробіть висновок, які речовини утворюються шляхом взаємодії окси­дів металів з водою?

Взаємодія з оксидами активних металів (утворюються основи):

СаО + Н₂0 -> Са (ОН)₂ — сполучення

К₂0 + Н₂О —» 2КОН — сполучення

Оксиди металів називають основними. Подивіться, що ми отримали:

Основні оксиди + вода →основи

Демонстрація досліду взаємодії кис­лотних оксидів з водою.

Запишіть у зошитах:

Вода реагує з оксидами немета­лів, утворюючи кислоти:

С0₂ + Н₂0 ↔ Н₂С0₃ — сполучення

Р₂0₅ + Н₂0 (холодна) → 2НР0₃ — сполучення

Р₂0₅ + ЗН₂0 (гаряча) →2Н₃Р0₄ — сполучення

- Як індикатор метиловий оранже­вий змінив свій колір?

-  Про що це свідчить? Куди необ­хідно подивитися?

-  Зробіть висновок, яке середови­ще утворилося?

-  Оксиди неметалів називаються... Правильно, кислотними.

Кислотні оксиди + вода → кислоти

Знайдіть у підручнику правило, які оксиди називаються кислотними, і запишіть у зошити.

5. Складаємо опорний конспект

 Основні оксиди — це оксиди, які відповідають основам (незалежно від того, реагують вони з водою чи ні).

Оксиди неметалів також змогли про­взаємодіяти з водою й утворили при цьому кислоти.

Кислотні оксиди — це оксиди, яким відповідають кислоти (незалежно від того, реагують вони з водою чи ні).

 Учитель. Ви бачили, як фенолфта­леїн змінював колір на малиновий. А що ж це за речовина фенолфталеїн?

Це індикатор.

6. Ознайомлення з таблицею «Взаємодія індикаторів», яка лежить у вас на столі. Як називається середо­вище, в якому фенолфталеїн змінює колір на малиновий?

От ми з вами і визначили, що речови­ни, які утворилися в результаті першо­го перетворення, називаються основи (КОН, Са(ОН)₂, NaOH).

7. Виконання лабораторного досліду 5 за інструктивною карткою. Інструктаж з БЖД

8. Інтерактивний прийом «Практична теорія»

- Як пояснити, що при пропусканні через воду електричного струму утворюються гази?

- Що сталося з Водою?

- Під дією чого вона розклалася на гази?

- Які гази утворилися?

- Чи можна запалю­вати сірники в присутності цих газів?

- Як довести, що утворилися саме кисень та водень?

-  З допомогою якого досліду можна  поверну­ти воду у рідкий стан?

- Зробіть висновок: про яку хімічну властивість води ми з вами говорили?

—     Вода розкладається на кисень та водень під дією електричного стру­му або за температури 2000 °С:

2Н₂0 → 2Н₂↑+ 0₂↑— реакція розкладу

- Зробіть загальний висновок про хімічні властивості води.

ІV. Узагальнення та систематизація знань/

1. Прийом трьох речень

-Які оксиди називаються основни­ми?

- Які оксиди називаються кислот­ними?

2.Згрупувати основні і кислотні оксиди.

S0₂, СuО, Fе₂0₃, С0₂,

Р₂0₅, Zn0, К₂0, N0₂.

VI. Підсумок уроку

1.Формулювання висновків про хімічні властивості воді.

2. Рубрика «Хімія і екологія»

VII. Домашнє завдання

Вивчити теоретичний матеріал, скласти 6 рівнянь реакцій хімічних властивостей води

ХІМІЯ 7 клас                                            Урок  46

Тема.   Значення води і водних ресурсів у природі і житті людини. Кислотні дощі.

Мета: визначити роль води і водних ресурсів у природі і житті людини, сформувати в учнів поняття про джерела кислотних дощів, їх вплив на оточуюче середовище, дати поняття про кислотність атмосферних опадів їх вплив на водойми, розглянути основні методи очищення води, вивчити способи охорони природних водойм від забруднення; розвивати  уміння робити висновки для вирішення екологічних проблеми; виховувати екологічну культуру.

Обладнання та реактиви: Презентація„Колообіг води в природі”, «Кислотні дощі», таблиця “Забруднення води»

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів, мотивація навчальної діяльності.

1.     Міні-лекція «Вода і водні ресурси». Презентація «Колообіг води у природі»

Розвиток виробництва, збільшення населення потребують великої кількості води. Україна недуже багата на водні ресурси. Тому проблема охорони та раціонального використання водних ресурсів є актуальною для України. Причинами, що призводять до дефіциту прісної води в Україні, є інтенсивне зростання потреби у воді у зв’язку з ростом населення та розвитком галузей виробництва, що потребують великих затрат водних ресурсів, скорочення водоносності рік, яке пов’язано з осушуванням боліт, вирубуванням лісів, розорюванням луків, що призводить до скорочення рівня ґрунтових вод, неекономне використання води, забруднення водойм побутовими стоками.

2. Визначення проблемного запитання

Чим же забруднюється вода? 

Дуже токсичними є Меркурій, Кадмій, Плюмбум. Якщо ці речовини та їх сполуки потрапляють із промисловими стоками у водойми, вони призводять до загибелі планктону і молюсків, що беруть участь у самоочищенні води. Солі важких металів зумовлюють порушення нормальних умов розмноження риб, при цьому вони гинуть від прямого отруєння. Найбільш чутливі до важких металів ікра і мальки, ці метали спричиняють захворювання всіх систем організму тварини і людини. Наявність навіть незначної кількості миючих засобів у воді надає їй неприємного запаху і смаку.

Види забруднення	Приклади
1. Фізичні	Пісок, глина
2. Біологічні	Бактерії, віруси
3. Хімічні	Добрива, отрутохімікати, бензин, машинне масло, нафта, каналізаційні стоки, викиди підприємств
4. Теплові	Тепла вода із заводів, пралень
5. Механічні	Сміття

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.     Робота у малих творчих групах.

Тема 1. Забруднення водойм та охорона природних джерел.

Учні розглядають таблицю «Забруднення води».

Тема 2. Очищення води в домашніх умовах.

Дійсно, в домашніх умовах, не застосовуючи спеціальні технічні засоби, можна отримати не просто досить чисту воду, але і що володіє цілющими властивостями.

Перша частина цього методу всім добре відома як відстоювання. Воно застосовується для видалення летких компонентів (хлор, сірководень) і осадження важких домішок (карбонат кальцію, деякі важкі метали і ін.). Відстоювання не дає повного розділення речовин, але, принаймні, робить воду чистіше. Найбільший ефект при цьому можна отримати, якщо з водопроводу подається хлорована вода. Для видалення летких компонентів відстоювати воду необхідно не менше двох-трьох годин, а для здобуття осаду важких металів не менше 6 годин. Абсолютного результату можна досягти за допомогою випаровування і здобуття води, що дистилює. Така вода не містить ні шкідливих, ні корисних домішок. Постійне вживання води, що дистилює, поза сумнівом, шкідливо, оскільки вона вимиває з організму людину солі, у тому числі і корисні.Проте саме цю властивість застосовують при лікуванні деяких захворювань, пов'язаних з надлишком солі в організмі.Очищати воду можна методом часткового заморожування. Річ у тому, що в першу чергу замерзає найбільш прісна і чиста частина води, а після - що містить солі і різні домішки.Для того, щоб виконати цю операцію, беруть воду після відстоювання, наливають її в миску або каструлю і ставлять на аркуш фанери або картону в морозилку. Важливо розрахувати час так, щоб вода замерзала приблизно наполовину. Саме ця частина і буде використана для приготування їжі і пиття.

Тема 3. Очищення води на водоочисних станціях. Складання опорного конспекту.

Існують різноманітні методи очищення води від забруднень і кожен з них має свої переваги та недоліки. Однозначно визначити найкращий неможливо, поговоримо про кожен з основних методів окремо.Методи очищення води та принципи роботи очисних пристроїв можна умовно розділити на фізико-хімічні, біологічні та механічні.

Хімічне очищення води. Хімічний процес очищення води, як правило, полягає в її хлоруванні чи озонуванні. Вкрай рідко, в особливих випадках, використовуються інші технології. Вважається, що на даний момент спосіб очищення води хлоруванням вже застарів і поступово відходить в минуле, проте в Україні, як і раніше, він широко застосовується на великих станціях водопідготовки. Більшість розвинених країн для очищення води широко застосовують озонування. Проте дана технологія досить дорога та складна і також володіє певними недоліками.Існують також і інші способи очищення води. Є спеціальні препарати, за допомогою яких можна обробляти невеликі об’єми забрудненої і спочатку непридатної для вживання води.

Фільтрація як спосіб хімічної водоочистки Сенс фільтрації полягає в тому, що за допомогою деяких засобів (наприклад, іонообмінних смол) можна відокремити від рідини забруднюючі речовини та елементи і тим самим провести фізико-хімічне очищення води.Проходячи через фільтр для очищення води, що містить слабко- і сильнокислотний катіоніти і аніоніти, рідина очищається за рахунок того, що при вступі в реакцію обміну, небажані елементи і частинки осідають на іонообмінних смолах.

 Нейтралізація Цей метод очищення води полягає в застосуванні нейтралізуючих речовин (соди, вапна, аміаку і так далі). Вступаючи у взаємодію із забруднюючими воду елементами, лужні реагенти дозволяють очистити рідину від різних кислот.

Фізичне очищення води Під фізичними способами очищення води мається на увазі якийсь фізичний вплив, що здійснюється на неочищену воду. Найпростішою фізичною технологією водоочищення можна назвати кип’ятіння. Кип’ятіння, з одного боку, повністю очищає воду від будь-яких хвороботворних організмів, проте з іншого боку, такий принцип очищення води не дозволяє позбавитися від різних хімічних забруднень і може застосовуватися лише в обмежених обсягах.

Біологічні методи очищення води Біологічні методи очищення води полягають у тому, що мікроорганізми в процесі переробки органіки, яка є для них поживними речовиною, впливають на процеси окислення і відновлення різних органічних субстанцій. Подібні субстанції утворюють колоїдні системи або тонкі суспензії, розсіяні в каналізації. У ході такої переробки стічних вод, мікроорганізми очищають воду від твердих і рідких продуктів життєдіяльності людини і господарсько-побутових органічних забруднень.Очисні системи, що реалізують біологічні методи очищення води умовно можна поділити на природні і штучні споруди.

Очисні системи, які працюють в наближених до природних умова х Суть їх роботи полягає в тому, що очисні споруди фільтрують стічні води через ґрунт або водойми. Таким чином, за допомогою даних систем можна очищати як поля зрошення або фільтрації, так і природні проточні водойми (ставки, струмки і т.д.).На відміну від штучних систем очищення води, тут мікроорганізми забезпечуються киснем, що поступає ззовні, без будь-яких додаткових способів аерації.

Очисні системи, що працюють в штучно створених умовах. Біологічні методи очищення води в даних системах полягають у тому, що мікроорганізми очищають стічні води в аеротенках, а також аеро- і біофільтрах.  Фільтри високотехнологічних пристроїв очищення води можуть поєднувати в собі і хімічні, і механічні, і біологічні принципи роботи.Сучасні системи очистки води бувають, як правило, багатоступеневими, і в кожній ланці застосовується послідовно той чи інший метод очищення води від забруднень.

Фізико-хімічні методи очищення води. Фізико-хімічні методи очищення води використовуються для знезараження рідини і ліквідації органічних частинок, що утворюють дрібнодисперсні і колоїдні маси в каналізаційних системах. Крім того, хімічна водоочистка дозволяє позбутися небажаних іонів, кислот і основ.

Очищення води сріблом. Очищення води сріблом відоме людям вже багато століть і сприятливий вплив срібла використовується дуже широко. Бактерицидна дія металу пов’язана з тим, що іони срібла сполучаються з оболонками бактерій та їх ферментними системами і тим самим очищають воду.Проте мало кому відомо, що очищення води сріблом – далеко не ідеальний спосіб дезінфекції. Справа в тому, що срібло – це не що інше, як важкий метал, і воно може зашкодити здоров’ю не менше, ніж свинець, кобальт та інші подібні, часом отруйні, речовини. Срібло може поступово накопичуватися в нашому організмі, що згодом може призвести до отруєння металом..

2. Перегляд презентації «Кислотні дощі»

ІV. Узагальнення і систематизація знань знань

1. Інтерактивна вправа «Бумеранг»

1) Назвіть основні джерела забруднення водних ресурсів.

2)Вкажіть найбільш ефективні методи очищення води на водоочисних станціях.

3) Чи можливо в домашніх умовах очистити воду?

V. Підсумок уроку

1. Формулювання висновків

VI. Домашнє завдання

Вивчити параграф підручника, підготувати навчальний проект.

Хімія 7 клас                                   Урок  47

Тема.   Розв’язування розрахункових задач.

     Мета: показати хімічний зміст поняття «масова частка»; удосконалювати навички розв’язувати розрахункову задачі, вчити готувати розчини заданої концентрації на основі розрахункових обчислень; формувати вміння застосовувати здобуті знання в повсякденному житті, працювати в малих динамічних групах, виховувати екологічну культуру

Обладнання та реактиви: таблиця розчинності, періодична система елементів Д. І. Менделєєва, мережа Інтернет

Хід уроку

І. Організаційний етап

Психологічно настроїти дітей на змагання в процесі уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів та мотивація

навчальної діяльності

1. Інтерактивна вправа «Розумний куб»

На гранях куба запитання:

         1)У чому полягає суть процесу розчинення?

         2)Що таке розчин?

         3)Які речовини можуть бути розчинниками?

          4) Вода як розчинник.

5)Яка речовина може розчинитися?

2. Постановка проблемного запитання.

Кількісною характеристикою складу розчинів є масова частка розчиненої речовини. Щоб з’ясувати суть масової частки розчиненої речовини, слід вивчити такі питання:

- Що називається масовою й об’ємною часткою розчиненої речовини?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Робота в малих динамічних групах.

Завдання для груп  з використанням мережі Інтернет

1)Як можна охарактеризувати склад розчинів?2)Як позначається масова частка розчиненої речовини?3)Як позначається об’ємна частка розчиненої речовини?4)Якою формулою визначається масова частка розчиненої речовини? 5.Якою формулою визначається об’ємна частка розчиненої речовини?

ІV. Узагальнення і систематизація  знань

1. Визначення алгоритму розв’язування задач

2. Конкурсне розв’язування задач екологічного змісту

V. Домашнє завдання

Вивчити параграф підручника, скласти і розв’язати задачу , використовуючи один із алгоритмів розв’язування.

Хімія 7 клас                                    Урок  48

Тема.   Розв’язування розрахункових задач.

Мета:  сформувати навички та вміння обчислювати масову частку речовини в розчині, знаходити масу речовини і розчинника за масовою часткою розчиненої речовини, розвивати логічне мислення, виховувати екологічну культуру.

Обладнання та реактиви: таблиця «Розчинність основ, кислот і солей у воді»,  алгоритми розв’язування задач на обчислення масової частки речовини в розчині, Інтернет ресурс

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Психологічний настрій учнів на урок

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів та мотивація навчальної діяльності

1. Інтерактивна вправа «Бумеранг»

         1)У чому полягає суть процесу розчинення?

         2)Що таке розчин?

         3)Які речовини можуть бути розчинниками?

         4) Яка формула масової частки?.

         5)Що таке алгоритм розв’язування задач?

     2. Інтерактивний прийом «Я мандрую…»

Учні малюють хмаринку і підбирають асоціації до поняття - розчин

ІІІ. Розв’язування розрахункових задач.

1. Розв’язування задач з одночасним виготовленням розчинів безпечних речовин

Застосовуємо набуті знання, розв’язуючи задачі на знаходження масової частки розчиненої речовини у розчині, маси речовини та води для приготування певної маси розчину з заданою масовою часткою речовини.

W=m(речовини)/m(розчину)∙100%

m(речовини)= W∙ m(розчину)/100%

1. Обчислити масу натрій хлориду, що міститься в 10г розчину з масовою часткою солі 10%  Виготовити розчин

2. Яка маса натрій гідроксиду перебуває в 276г розчину, якщо масова частка лугу становить 2,5%?

3. Скільки грамів ферум(ІІІ) хлориду міститься в 40г 5%-вого розчину?

4. Скільки грамів натрій карбонату міститься в 25г 5%-вого його розчину? Приготувати розчин

5. Яку масу кухонної солі та води потрібно взяти для приготування розчину масою 560г з масовою часткою солі 12%?Приготувати розчин

6. Визначте масу води, у якій треба розчинити 4г натрієвої селітри, щоб отримати розчин для поливу кімнатних рослин із масовою часткою селітри 0,15%.

2. Колективне розв’язування задачі.

 Визначте об’єм води, що необхідний для розчинення 53,8г залізного купоросу  FeSO₄ ∙7 H₂O для того, щоб приготувати розчин ферум сульфату FeSO₄ з масовою часткою 8%.

ІV. Підсумок уроку

1.Інтерактивна вправа «Екологічний клубочок»

Учні передають один одному клубочок, задаючи екологічні запитання, пов’язані з водою.

V. Домашнє завдання

Розв’язати задачі.

Обчисліть масову частку речовини в розчині за такими даними:

m(H2O)	m(речовини)
80г	15г  KNO3
653г	44г  NH4NO3
303г	69г  Са(OH)2

Хімія 7 клас                                         Урок  49

Тема.   Узагальнення й систематизація знань з теми «Вода»

Мета:  узагальнити знання учнів про воду як найпошире­нішу речовину на Землі, визначити фізичні й хімічні властивості; закріпити знання учнів про роль води у природі; сформувати уявлення про єдність живої й неживої природи, методи очищення стічних вод; визначити  роль води в житті рослин, тварин, людини;

виховувати дбайливе й ощадливе ставлення до водних ресурсів, екологічну культуру і свідомість учнів.

Обладнання та реактиви: кулестрижнева модель молекули води,  мережа Інтернет,  таблиця хімічних елементів Д. І. Менделєєва, презентація «Життєдайна і руйнівна сила води», очищена питна вода.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Тема нашого уроку — «Вода — унікальна речовина».

 Мета нашого уроку — узагальнити й запам’ятати всі властивості, якими володіє вода.

ІІ. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності

 Перш ніж розпочати розгляд унікаль­них властивостей води, проведемо розминку й зга­даємо те, що ви вже знаєте про воду з курсів фі­зики, географії, хімії й біології.

Хімічна розминка

  1.  Чи є вода розчинником?

2. Яке повітря є важчим: сухе чи вологе?

Сухе, тому що молекулярна маса води менше середньої молекулярної маси повітря.

3. Чому яйце не тоне в солоній воді?

Тому що густина солоної води більше, ніж прісної, а отже, більше й сила, що виштовхує.

4. Чи можна висушити білизну на морозі?

Можна, оскільки лід теж випаровується.

5. Назвіть найменування стану води, прийняті в метеорології?

Пара, лід, сніг, туман, іній, град, хмари.

6.  Який водоспад увижається найпотужнішим у світі?

Ніагарський, на річці Ніагара в Північній Америці.

7. Назвіть види природних вод. Яка з них най­більш чиста й чому?

Дощова, тому що вона утворилася внаслідок концентрації пари.

8.Чому лід не тоне у воді? Яку користь це при­носить природі?

Густина льоду менша, ніж густина води.

1.   Випереджуюче завдання.

 Що ж казали про воду філософи, вче­ні, письменники? (Учні заздалегідь одержують за­вдання підготувати висловлювання.)

Учні

1. «Вода — перший початок і суть усього» — так уважали давньогрецькі філософи.

2. Давньоіндійський філософський трактат «Упані- шада» говорить: «...Води міркували: “Нехай ми станемо багатьом, нехай ми розмножимося”».

3. «Соком життя» називав воду італійський ху­дожник і вчений епохи Відродження Леонар- до да Вінчі. Йому належить відомий вислів: «Життя — це одухотворена вода».

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.    Робота в малих динамічних групах

Завдання 1. Вода — найпоширеніша речовина на поверхні нашої планети.

 Водна .оболонка .Землі — гідросфе­ра — складає 71 % земної поверхні.

Втрата організмом великої кількості води при­зводить до його загибелі, тому що жоден процес у живих організмах не відбувається без участі води.

- Скільки людина може прожити без їжі? 30-50 днів.

- А скільки без води? З дні.

- Згадайте, навіщо вода необхідна рослинам?

З її допомогою відбувається всмоктування по­живних речовин із ґрунту, пересування їх по суди­нах угору по рослині, для фотосинтезу; випаровуван­ня води листками оберігає їх від перегріву; деяким рослинам вона необхідна для запліднення, поши­рення плодів і насіння, для проростання насіння; вода — середовище існування для живих організмів.

Завдання 2. Вода в житті тварин.

Вода бере участь у процесах теплорегуляції (охолоджує тіло під час випаровування), є осно­вою внутрішнього середовища організму.

- Яке значення для мешканців водойм має те, що густина твердої води (льоду) менше, ніж рідкої? У водоймах узимку лід залишається на по­верхні води й захищає її мешканців від низьких температур і промерзання.

Завдання 3. Запаси води.

У зв’язаному стані вода міститься й у земній корі — літосфері.

Запаси води на Землі (у літосфері й гідросфе­рі) становлять 2,7 млрд км³.

В атмосфері у вигляді пари міститься 13 тис. км³ води.

Живі істоти на 2/3 складаються з води. Багато води в соковитих плодах, м’якоті листків, корін­нях рослин. Так, в огірках і кавунах до 90 % води, яблуках — до 85 %, картоплі — 80 %. В організмах ссавців — до 70 % води, риб — 80 %, медуз — 97 %.

Завдання 4. Роль води в організмі людини

Вода в організмі людини відіграє дуже важ­ливу роль. Людина вмирає, якщо втратить усьо­го лише 12% вологи свого організму. Наша кров містить 83 % води, серце й мозок — близько 80 %, і навіть у кістках міститься від 15 до 20% води. Відомо, що склад плазми крові дуже близький до складу води морів і океанів.

Для нормальної життєдіяльності кожній лю­дині необхідно приблизно 2,5 л води на добу (за 70 років — майже 65 т). З урахуванням усіх видів споживання кожна людина витрачає за рік майже 2500-3000 м³ води.

 Зі збільшенням населення Землі, роз­витком промисловості, збільшенням потреб людей зростає й потреба у воді.

На одержання 1 т сталі витрачається 150 т во­ди, паперу — 250 т, синтетичних волокон — 4000 т. Багато хімічних процесів црискорюються в присут­ності води, тобто вода відіграє роль каталізатора. Також вона безпосередньо бере активну участь у ре­акціях, наприклад, під час одержання кислот, га­сіння вапна, у процесах гідратації. Вода обов’язково потрібна для процесів схоплювання й затвердін­ня в’язких матеріалів — цементу, гіпсу, вапна.

2. Міні-лекція «Характеристика води»

Вода — найпоширеніший розчинник серед усіх існуючих у природі. Можна впевнено ствер­джувати, що вона є універсальним розчинником. Це не означає, що вона може розчиняти всі існу­ючі речовини, але серед усіх відомих розчинників розчиняє найбільшу кількість речовин. Така особ­ливість води як розчинника обумовлена будовою молекули води й внутрішньою будовою рідкої води.

Вода — універсальний розчинник, вона добре розчиняє йонні сполуки й речовини, які склада­ються з полярних молекул.

Будова молекули води

Молекула води складається із двох атомів Гід­рогену й одного атома Оксигену, які перебувають один відносно одного під кутом 105°.

- Який тип хімічного зв’язку існує в молекулі води?

- Який атом — Оксигену або Гідрогену — у мо­лекулі води має більшу електронегативність?

2.Робота у віртуальній хімічній лабораторії.

А)Фізичні властивості води

Чиста (дистильована) вода — безбарвна рідина, без запаху й смаку. Це єдина речовина, що існує на Землі в трьох агрегатних станах. Температура кипіння — 100 °С. Температура кристалізації (плавлення) — 0°С. Цікавим є такий факт: Земля обертається на­вколо Сонця на середній відстані 149,6 млн км. Як­би шлях сонячного променя від Сонця до Землі ста­новив менше 134 млн км, то вся вода океанів, морів і річок випарувалася б, а якщо збільшити його до 160 млн км, то вся вода перетворилася б на лід.

. Максимальна густина за +4 °С прийнята за 1 г/мл, усі інші речовини порівнюються за густиною й масою з водою. Густина льоду менше, ніж у рідкої води, що є аномальною властивістю води. Чиста вода не проводить електричний струм.

Вода має дуже велику теплоємність. Завдяки цій властивості води чудово пом’якшує клімат. Навесні й улітку вода повільно нагрівається, охо­лоджуючи повітря. Восени вона поступово остигає, зігріваючи повітря. Вода відіграє роль махового колеса природи й клімату. Без неї клімат був би несприятливим для життя.

Б)Хімічні властивості води

1.    З металами.

а) Дуже активні метали внаслідок узаємодії з водою утворюють гідроксид і гідроген:

2К + 2Н₂0 = 2КОН + Н₂↑

           калію гідроксид

Са + 2Н₂0 - Са(ОН)₂ + Н₂↑

            Кальцію гідроксид

2Nа + 2Н₂0 = 2NaОН + Н₂↑

            натрію гідроксид

б) Середні за активністю метали внаслідок уза­ємодії з водою під час нагрівання утворю­ють оксид металу й гідроген:

Zn+ Н₂0 = ZnO+ Н₂↑

 цинку оксид

в) Малоактивні метали з водою не реагують.

2.    З оксидами.

а) Оксиди металів унаслідок узаємодії з водою утворюють гідроксиди:

Са0 + Н₂0 = Са(0Н)₂ — кальцію гідроксид

б) Оксиди неметалів унаслідок узаємодії з во­дою утворюють кислоти:

S0₃+Н₂0 = Н₂S0₄ — сульфатна кислота

Р₂0₅ +ЗН₂0 = 2Н₃Р0₄ — ортофосфатна кислота

3.     Розкладання (електроліз).

          2Н₂0 = 2Н₂ + 0₂

3. Інтерактивна вправа «Складаємо хімічний портрет води»

·       Вода — безцінний природний дарунок, необ­хідний для всього живого на Землі.

·       На підприємствах необхідно будувати очисні спорудження й упроваджувати маловідходні технології й замкнуті системи водокористуван­ня, передбачати зменшення шкідливих вики­дів в атмосферу, водойми, відкриті ділянки ґрунту.

·       Не можна зливати неочищені стічні води про­мислових підприємств і тваринницьких ферм у закриті водойми.

·       За порушення правил водокористування пе­редбачена відповідна адміністративна й кри­мінальна відповідальність.

·       Не можна використовувати стічні води про­мислових підприємств, суспільних їдалень, туалетів, хімчисток і т. п., а також побутові стічні води для поливу рослин або з метою внесення добрив у ґрунт.

·       Запаси прісної води на Землі обмежені (при­близно 3% від загальної маси).

ІV. Підсумок уроку

1. Інтерактивна вправа «Швидка допомога»

V. Домашнє завдання

Скласти кросворд на тему «Вода»