Система уроків по темі «Поведінка тварин» Біологія 7 клас Уроки 46-52

Система уроків по темі «Поведінка тварин»

 Біологія 7 клас                                       Уроки 46-52

 

БІОЛОГІЯ 7 КЛАС                                                        УРОК 46

ТЕМА:ПОВЕДІНКА ТВАРИН У ПРИРОДІ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИВЧЕННЯ

Мета: розглянути процеси, які визначають поведінку тварин; розвивати уявлення про методи вивчення поведінки тварин, сприяти розвитку екологічної свідомості і культури.
Основні поняття й терміни: рефлекси, інстинкти, методи вивчення поведінки тварин.
Обладнання: таблиця «Рефлекторна дуга», фото й малюнки тварин, фрагменти відеофільмів, мережа Інтернет.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Інтерактивний прийом «Я мандрую…»
Учні малюють тварину, з якою хочуть подорожувати. Підбирають  асоціації до поняття - рефлекс, обговорення.
2. Інтерактивний прийом «Шапка питань»
1) Для чого людина вивчає поведінку тварин?
2) Як можна вивчати поведінку тварин?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Прийом «Особистий досвід» Поділитися своїми враженнями від спілкування із домашніми тваринами
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.Міні – лекція «Етологія — наука про поведінку тварин»
Термін уведений 1858 року французьким зоологом І. Жофруа Сент-Ілером.
 Засновником етології є лауреат Нобелівської премії Конрад Лоренц. Етологія є одним із найважливіших розділів біологічних наук. Вона вивчає всі напрямки поведінкових актів тварин, узаємозв’язку та зміни їх у різних умовах навколишнього середовища і за різного стану організму. Етологія вивчає видовий та індивідуальний розвиток поведінкових актів, їх зміну і пристосування до постійно мінливих зовнішніх умов, фізіологічні механізми, що є основою поведінкових актів.
Кінцевою метою етології є таке глибоке пізнання поведінкових актів та їх фізіологічних механізмів, що забезпечило б можливість їх направленої зміни в бажаному напрямі, розробки науково обґрунтованих технологій ведення галузі, підвищення приплоду та його збереження, економії трудових витрат під час проведення комплексних зоотехнічних і ветеринарних заходів, раціонального використання пасовищ, кормів, отримання високих показників продуктивності, уникнення втрат тварин в екстремальних умовах. Етологія вирішує безліч різноманітних завдань для досягнення цієї мети.
2.Випереджуюче навчання.  Методи вивчення поведінки тварин.
Використання мережі Інтернет.
Доповідь1. Методи вивчення поведінки у природі
а) Спостереження
Спостереження можуть бути індивідуальними або комплексними.
б) Фіксація спостережень
в) Кільцювання тварин
На лапу тварини надягають кільце з даними наукової установи. Іноді прикріплюють мікропередавач і пеленгують переміщення тварин.
Під час спостереження за поведінкою тварин у природних умовах досить докладно відмічають усі форми поведінки й ведуть хронометраж, як довго тварини рухаються, стоять, лежать, їдять тощо.
Доповідб2. Експериментальні методи
Ці методи відносять до штучних, тому що тварини виконують певні дії за моделями, створеними людиною.
а) Ізольоване вирощування малят для виявлення природних і набутих рефлексів.
б) Метод лабіринтів — тварини шукають вихід із лабіринту.
(Ці дослідження показали, що тварини різних видів і одного виду мають різну пам’ять. В одному досліді дуже кмітливим щурам давали з їжею харчові домішки, наркотичні речовини, нікотин, алкоголь. Невдовзі здатність швидко знаходити вихід із лабіринту втрачали не тільки дорослі щури, але і їхні нащадки. Третє покоління зовсім утрачало здатність шукати вихід.)
в) Метод вживлення електродів у різні структури мозку дає можливість вивчати, які відділи мозку відповідають за ту чи іншу поведінку.
г)  Радіотелеметрію використовують для вивчення діяльності серця, дихання, скорочення м’язів під час руху тварин.
д) Поширений також метод рухливих травних умовних рефлексів.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Інтерактивний прийом «Біологічний крос».
Хто швидше дасть відповідь на поставлене запитання.
Для чого вивчати поведінку тварин?
2. Визначте відповідність

А. Методи дослідження у природі	1. Спостереження
Б. Експериментальні методи	2. Фіксація результатів
	3. Метод лабіринтів
	4. Радіотелеметрія
	5. Кільцювання
	6. Вживления електродів у мозок
	7. Ізольованість

3. Інтерактивний прийом «Перетвори інформацію на знання»
-  Чи застосовують спостереження і фіксацію результатів у експериментальних дослідженнях?
4.Інтерактивна вправа «Екологічна поведінка»
- Що учні знають про поведінку тварин у природі?
5. Прийом «Поміркуйте»
В одному досліді малятко мавпи тримали в клітці ізольовано. «Мати» з дроту мала пляшечки з молоком, і маля могло харчуватися без обмежень.
Поряд була «мати» з хутра. Спочатку маля виявило, що молока в неї немає, і не звертало на неї уваги. Але коли маля лякали, воно шукало захисту у хутряної «матері».
Поясність ці факти.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ.
7. Вправа «Мікрофон»
1) Чому жаби реагують тільки на рухомих комах?
2) Складіть схему цього рефлексу.
3) Які є види рефлексів і який це рефлекс?
VIІ.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Скласти сенкан «Поведінка»

БІОЛОГІЯ 7 КЛАС                                               УРОК 47

ТЕМА: ВРОДЖЕНА Й НАБУТА ПОВЕДІНКА

Мета: розглянути поняття вродженої та набутої поведінки, інстинкту та його особливостей, біологічне значення научання в житті тварин; розвивати вміння характеризувати види вродженої та набутої поведінки, виховувати екологічну культуру по відношенню до тварин
Основні поняття й терміни: вроджена поведінка, набута поведінка, інстинкт, види інстинктів, біологічне значення інстинкту, научання.
Обладнання: фрагменти відеофільмів, малюнки, фото.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.Інтерактивний прийом «Асоціативний кущ». Стратегії поведінки тварин. Які асоціації викликають в учнів? (Складання схеми на дошці за відповідями учнів, обговорення)
2.Інтерактивна вправа  «Особистий досвід»  Наведіть приклади форм поведінки тварин.
3. Прийом «Практична теорія»  Чи є достовірним на 100 % вивчення поведінки тварин у зоопарках?
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Медіалекція з використанням Інтернет – мережі.

Тема: «Інстинкти та їх біологічне значення»

 - Біологічне  значення — пристосування до умов життя.( фрагмент відео)
Інстинктом називають спадковий комплекс реакцій на певні дії, певні зміни умов зовнішнього і внутрішнього середовища, однаковий у всіх особин виду. Інстинкти — прояви поведінкових актів, обумовлені закріпленими еволюцією складними зв’язками структур і процесів організму.
- Реалізація інстинкту — це задоволення біологічних потреб. (фрагмент відео)
Біологічна потреба — специфічна сила живих організмів, що забезпечує їхній зв’язок із навколишнім середовищем для самозбереження і саморозвитку, джерело активності живих систем. Потребу інакше називають «спонуканням», «мотивацією». Потреба виявляється і посилюється в разі відчуття нестачі чого-небудь, набуває домінантного характеру та спричиняє дію, спрямовану на її задоволення. Задоволення потреби й відновлення біологічних констант називають «підкріплення».
2.Складання опорного конспекту  за розповіддю вчителя: « Види інстинктів»
1) Вітальні інстинкти — харчовий, питний, оборонний
(активний і пасивний), регулювання циклу «сон — неспання»,
економія енергії (сил)
Приклади
Багато тварин, яких утримують у стійлах, підтримують у них чистоту, роблячи дефекацію й сечовипускання в певному місці. Навесні під час линяння для рятування від волосся тварини чешуться об забори, стовпи, загороди.
Тварини відшукують і поїдають лікувальні трави; можуть відрізняти будь-яку отруйну траву від їстівної. Інформація про користь і шкоду різних рослин, накопичена видом протягом еволюційного розвитку, закріпилася в пам’яті тварин і стала їхньою спадковою ознакою.
Пасивна чи активна оборонна поведінка
Пасивна оборонна поведінка проявляється у тварин у специфічний спосіб. Тваринам властивий рефлекс обережності, який проявляється насторогою, лякливістю, хованням, заціпенінням, нерухомістю, затаюванням. Більшість тварин, потрапляючи в ситуацію, за якої необхідна оборона, вибирають тактику нападу на супротивника.
3. Інтерактивний прийом «Перетвори інформацію на знання». (використання Інтернет – мережі)
- Розгляньте тварин.
-Які тварини ведуть індивідуальне життя, які — групове?
-Яка харчова поведінка? - Яка захисна поведінка?
4. Групова робота
Завдання для груп.
1) Поведінка в критичних ситуаціях»
У критичних ситуаціях у тварин можуть проявлятися високі адаптаційні здатності поведінкової реакції. Керуючись пам’яттю виду, особистим досвідом, вони знаходять способи позитивного виходу з виниклих обставин. Тварини раніше людей відчувають природну катастрофу, що насувається. «Прогнозувати», «передбачати» землетрус, цунамі здатні собаки, коні, велика рогата худоба; кішки проявляють занепокоєння, тікають, заздалегідь залишають свої приміщення. Під час бурану або хуртовини на волі тварини повертаються задом до вітру або переходять у затишшя (з підвітряного боку кущів, ярів, обривів). У степовій зоні тварини, яких підганяє вітер, можуть йти за 40-60 км (коні), 20-30 км (вівці) від своїх пасовищ. Їм властиве почуття дому; у будь-яких критичних ситуаціях (пожежа та ін.) вони біжать у свій двір, приміщення, стійла.
2) Стадна поведінка. Тваринам властивий суспільний інстинкт, що виявляється у прагненні до об’єднання в групи, стада, зграї, пари, сім’ї.
Груповий, стадний спосіб життя дає переваги в захисті від хижаків, негоди (вітру, морозу, хуртовини та ін.), забезпеченні кормом, можливості передачі досвіду дорослих особин молодим через наслідування і навчання. Для стада, групи характерні прихильність особин один до одного та певної території, певні форми взаємин.
Домінант керує поведінкою підлеглих йому особин стада, мітить територію, підтримує ієрархію. Лідер стає активним в екстремальних ситуаціях, впливає на характер поведінки групи, припиняє бійки, піклується про молодняк.
3) Научання — процес набуття нових умінь, формування нових форм поведінки тварин протягом життя.
Научання може проявлятися у сприйнятті дій інших тварин виду. Особливо це стосується молодих тварин, які шляхом наслідування навчаються виконувати деякі життєво необхідні дії звичайного поведінкового «репертуару» свого виду. Так, у молоді зграйних риб захисна реакція на появу хижака (втеча) формується в результаті наслідування поведінки інших риб при одному лише вигляді поїдання хижаком членів зграї або шляхом «проб і помилок». Наприклад, молоді лисенята, уколовши носа або лапу об голки їжака, більше його не турбують. Якщо тварина виховується серед тварин іншого виду, вона переймає його звички. Кошеня, вигодуване собакою, навчилося гавкати, а не нявчати.
Біологічне значення научання
Переваги уродженої поведінки в тому, що дії реалізуються дуже швидко й завжди без помилок (відсмикування носа лисенят у разі уколу об голки їжака, колючок). Це суттєво зменшує ймовірність фатальних помилок.
Цей метод навчання відносять до асоціативного навчання. Для нього важливий фактор підкріплення умовного рефлексу умовним подразником (повторення, тренування).
ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1.Інтерактивна вправа «Снігова грудка».
 Поведінка – набута поведінка – чи всіх тварин можна дресирувати?
2. Інтерактивний прийом «Мозковий штурм»
1) Чому птахи годують пташенят зозулі?
2) Чому птах зозулі позбувається інших пташенят, виштовхуючи їх із гнізда?
3. Віртуальна подорож у зоопарк
Відгадайте загадки й розташуйте цих тварин за зростаючою здібністю до научання, визначте їх екологічне призначення у природі.
Руденька, спритненька, з дерева на дерево стрибає, горішки збирає, на зиму припасає. Хто це? (Білка)
Хвіст курдюком, ніс п’ятаком. (Свиня)
Пухнастий клубочок під столом муркотить. (Кіт)
З хазяїном дружить, будинок стереже. Живе під ґанком, а хвіст кілечком. (Собаки)
Лежала під ялинкою подушечка з голками. Лежала, лежала, аж поки не побігла. (Їжак)
Удень спить, уночі літає й перехожих лякає. (Сова)
Роги — як вила, хвіст — як мітла. (Корова)
Хто ввечері на річці співає? (Жаба)
Придбала собі кам’яну сорочку, а вона хаткою стала. (Черепаха)
Живе в лісі, зветься кумою. (Лисиця)
Ні коваль, ні столяр, ні маляр, ні тесля, а найкращий на селі робітник. (Кінь)
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.     Інтерактивний прийом «Чарівна скринька»

-Що таке інстинкт?

- Які тварини ведуть стадний спосіб життя?

- Як поводить себе тварина, якщо вона виховується іншим видом?

2. Інтерактивний прийом «Швидка допомога»

Учні швидко запитують вчителя про те , чого не зрозуміли на уроці.

Д /З Творча робота «Тварина у цирку»

               БІОЛОГІЯ 7 КЛАС                                           УРОК 48

ТЕМА: ОРІЄНТУВАННЯ ТА МІГРАЦІЇ ТВАРИН

Мета: розглянути особливості орієнтування та міграційної поведінки тварин; розвивати уявлення про інстинктивну поведінку тварин, вчити наводити приклади міграційної поведінки тварин, виховувати екологічну культуру.
Основні поняття й терміни: інстинкт, орієнтування, міграції, хомінг.
Обладнання: Інтернет – мережа, фрагменти відеофільмів,

ХІД УРОКУ

I.                   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

1. Психологічний настрій учнів на урок

2. Представлення творчої роботи «Тварини у цирку»

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Прийом «Термінологічна розминка»
Дати визначення таких понять:
1) научання; 2) звикання; 3) умовні рефлекси;
4) дії «проби та помилки»; 5) асоціативне научання;  6) копіювання.
2. Інтерактивна вправа «Практична теорія»
 Научання у тварин.
Складання схеми на дошці за відповідями учнів, обговорення.
3. Інтерактивна вправа  «Особистий досвід»
 Як навчаєте ви своїх домашніх тварин?
4. Постановка проблемного запитання
- Чому не можна наближатися до гнізда з кладкою яєць перед вилуплюванням пташенят?
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Пояснення вчителя з елементами евристичної бесіди

А)Міграції тварин

Міграції — це регулярні переміщення тварин одного виду з однієї території проживання в іншу. Частіше за все міграції пов’язані з процесами харчування і розмноження тварин. Наприклад, солов’ї та журавлі розмножуються в Україні. Це для них зручно, бо корму (комах для солов’їв і водних тварин для лелек) улітку в нас дуже багато. З настанням холодної пори року кількість кормів зменшується, а потім вони взагалі зникають. Тому цим птахам доводиться здійснювати міграції в місця, де можна знайти їжу.
Проблемне запитання - У чому причина таких міграцій?
У місцях зимівлі існує велика конкуренція за їжу. А під час вирощування пташенят потреба в їжі збільшується. Тому вигодовувати нащадків простіше й вигідніше в більш північних регіонах, де конкуренція за відповідний харчовий ресурс значно менша.
Б) Хомінг
Слово хомінг (homing) походить від англійського home — «повертатися додому». Таку назву має інстинкт дому, який можна спостерігати в багатьох тварин. Найкраще це видно у тварин, які здійснюють дальні міграції. Це вугрі, морські черепахи, лососі та інші тварини. Вони можуть мандрувати тисячі кілометрів, але для розмноження все одно повертаються на те місце, де народилися. Так, один із видів морських черепах розмножується на єдиному пляжі в Мексиці. І більше ніде у світі! І збираються там черепахи, одночасно припливаючи й від берегів Канади, й із Середземного моря, і з Азорських островів. Про добру пам'ять цих черепах свідчить також те, що вперше після народження вони потрапляють на рідний пляж лише у 30 років після завершення статевого дозрівання.
Проблемне запитання. Чи спостерігається у домашніх тварин хомінг?
Приклади хомінгу можна спостерігати й у домашніх тварин. І собаки, і кішки можуть долати досить великі відстані, щоб повернутися до місця, яке вважають своїм домом. Та набагато краще розвинений хомінг у поштових голубів. Століття штучного відбору людини призвели до того, що ці птахи стали чудовими спеціалістами в пошуку дороги додому.
В) Способи орієнтування тварин
Для орієнтації у просторі тварини використовують усі свої органи чуттів. Зорова пам’ять дозволяє запам’ятати місце, яке тварина вважає своїм домом. Багато тварин можуть орієнтуватися, запам’ятовуючи, як виглядає місцевість. Важливу роль в орієнтації може відігравати слух. Так, голуби непогано чують інфразвуки, які поширюються на десятки кілометрів. Тому вони цілком успішно використовують морський прибій для орієнтації, навіть коли перебувають у глибині суші. Застосовують цей спосіб орієнтації і слони, які дуже добре сприймають інфразвуки. А слони є постійними мігрантами. Для них дуже важливе вміння знаходити дорогу. Що вже казати про китів, які орієнтуються в океанському просторі, більше спираючись на слух, а не на зір.
Нюх для орієнтації використовують як наземні, так і водні тварини. Для багатьох риб він стає найважливішим засобом орієнтації. Як показали досліди, лосось, у якого пошкоджено орган нюху, втрачає вміння знаходити місце нересту. А якщо орган нюху працює нормально, то риба може знаходити рідну річку навіть у разі потрапляння до рецептора всього кількох молекул, що відповідають за рідний запах.
 Бджоли й мухи можуть використовувати для своєї орієнтації поляризоване та ультрафіолетове випромінювання Сонця. Крім двох великих фасеткових очей, бджоли мають три маленьких простих очка. Саме з їх допомогою вони сприймають поляризоване світло. Це дозволяє їм визначати положення Сонця на небі навіть у випадку, коли небо вкрите хмарами.
Проблемне запитання. Як орієнтуються перелітні птахи?
Перелітні птахи переважно використовують під час міграцій Сонце, зорі й лінії магнітного поля. Знання положення Сонця відносно горизонту дає багато можливостей для орієнтації. Але дивитися на нього не дуже зручно, тож перелітні птахи відстежують не саме Сонце, а тіні від предметів, які перебувають на Землі.
ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Інтерактивний прийом «Скласти біологічний портрет лелеки чорного», використуючи мережу Інтернет. Визначити екологічне місце птаха у природі.
2. Вправа «Поміркуйте»
-  Доведіть, що основою міграцій є інстинктивна поведінка.
3. Перевірка знань. «Бліцопитування»
1) Що таке хомінг?
2) Які тварини, що живуть на території України, є мігруючими? (Ластівка, соловей, стриж, лелека, журавель)
3) Які тварини, що живуть на території України, є осілими й не здійснюють регулярних міграцій? (Горобці, пацюки, бабаки, коники)
4) Які способи орієнтації використовують тварини? (Зорова, слухова, з допомогою ліній магнітного поля тощо)
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Робота в парах. Гра «Я – тобі,  ти – мені »
Учні в парах ставлять один одному запитання
Д/З. Творча робота «Цікаві факти із поведінки тварин»

        БІОЛОГІЯ 7 КЛАС                                     УРОК 49

ТЕМА:ФОРМИ ПОВЕДІНКИ ТВАРИН

Мета:: узагальнити знання учнів про форми поведінки тварин; розвивати вміння використовувати власний досвід спостереження за тваринами, аналізувати особливості форм поведінки, виховувати екологічне мислення.
Опорні поняття й терміни: поведінка: комфортна, дослідницька, оборонна, наслідувальна, територіальна.
Обладнання: Інтернет – мережа, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I.                   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Психологічний настрій учнів на урок

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ,  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Інтерактивна вправа «Я мандрую…»
 - Підібрати асоціації до поняття  - суспільні тварини.
2. Інтерактивна вправа  «Поміркуйте»
- Чому робочі бджоли безплідні?
- Проаналізуйте, чи можна цих комах віднести до соціальних тварин із розумною поведінкою.
1) Медоносні бджоли з допомогою спеціального танцю дуже точно повідомляють своїм одноплемінницям по вулику про дорогу до місця, де, за їхніми даними, є джерело нектару.
2) Мурашки користуються іншим методом. Знайшовши джерело їжі, вони повертаються в мурашник, залишаючи за собою стійкий пахучий слід. Інші мурашки, слідуючи цією стежкою, також залишають власні пахучі відмітки, ще є орієнтиром для решти членів колонії.
3. Представлення творчої роботи «Цікаві факти із поведінки тварин»
IІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Міні – конференція «Форми поведінки тварин»
1- ша доповідь — харчова поведінка.
2- га  — комфортна поведінка.
3- тя  — дослідницька поведінка.
4- тя — оборонна поведінка.
5- та — наслідувальна поведінка.
Довідковий матеріал
1) Харчова поведінка. Харчова поведінка — різні стани рухових і вегетативних реакцій організму, пов’язані з пошуком і прийомом корму. Новонароджені ссавці з нормальним розвитком (лошата, телята, ягнята, козенята, поросята та ін.) після облизування матір’ю тягнуться до вимені, активно ссуть молозиво. Тварини протягом випасу активно в різний час дня поїдають вибірково різні рослини, задовольняючи потреби організму в їжі. Формування харчової поведінки шляхом інтеграції вроджених і набутих форм поведінки відбувається протягом усього життя організму. Найбільш загальним подразником, що викликає харчовидобувну реакцію в незрілонароджених дитинчат, є тепла поверхня матері, у зрілонароджених і дорослих тварин — нюхові, зорові й слухові подразнення.
2) Комфортна поведінка — різні сполучення рухових реакцій, пов’язані з пошуком і створенням комфортних зовнішніх умов (перехід у тінь або на припік залежно від температури, в укриття, на суху або вологу, гладку, м’яку поверхню, у тепле приміщення або у вигульний двір), усуненням дій несприятливих чинників (облизування, почісування, купання тощо), прагненням до повернення додому (англ. «хоумінг»), випасної ділянки, місця відпочинку, на свою територію. Всі вони так чи інакше пов’язані із забезпеченням гомеостазу.
3) Пасивна або активна оборонна поведінка. Пасивна оборонна поведінка проявляється у тварин специфічним чином. Тваринам властивий рефлекс обережності, який проявляється сторожкістю, лякливістю, переховуванням, заціпенінням, нерухомістю, затаюванням. Опинившись у небезпечній ситуації, тварини швидко орієнтуються в ситуації та здійснюють доцільну оборонну поведінкову реакцію в різній формі. Так, коні не «бажають» входити у вагон. Дуже поширена пасивна поведінкова реакція — втеча (відступ) тварин від небезпеки.
Активну оборонну поведінку у тварин зазвичай виявляють за добре помітними ознаками: зміною пози, положенням голови, вух, м’язів морди, хвоста. Коні можуть фиркати, іржати, вищати. Бики видають приглушене ревіння. Більшість тварин, потрапляючи в ситуацію, за якої необхідна оборона, обирають тактику нападу на супротивника.
4) Дослідна поведінка. Багатьом тваринам властивий інстинкт новизни. У разі нового незвичайного явища у тварин спочатку проявляється рефлекс біологічної обережності, а потім дослідна поведінка. Прийоми дослідження навколишнього середовища в багатьох тварин, в основному, однотипні. Спочатку тварина оглядає довкілля, обнюхує підлогу, стіни, перегородки, годівниці. Поведінка спрямована на відновлення втраченого побуту, визначення придатності для існування, одержання корму, води, відпочинку.
5) Ігрова поведінка. Ігрова поведінка проявляється у тварин через 2-3 тижні після народження. Лошата, телята, ягнята, козенята починають робити різкі рухи, підскакувати нагору, убік. У разі групового утримання ігрова поведінка проявляється в біганні по прямій наввипередки, буцанні, лизанні один одного, видиранні на узвишшя. Тварини, які симпатизують одна одній, труться головами, стрибають, борються, супроводжують одна одну.
6) Наслідувальна поведінка. Проявляється в наслідуванні поведінки іншої тварини. Молоді тварини наслідують, копіюють поведінку матері; дорослі можуть копіювати поведінку інших.
2. Пояснення вчителя з елементами бесіди.
Територіальна поведінка
Територіальною називають поведінку, яка пов’язана з розподілом доступної території на індивідуальні ділянки. Вона включає виділення індивідуальної ділянки, маркування її меж та охорону від інших особин. Територія може позначатися звуковими сигналами, як у птахів, пахучими мітками, як у котячих, а також візуальними позначками. Візуальні позначки являють собою екскременти, витоптані ділянки, подряпини й вигризи на корі дерев або переважно поєднання різних міток. Наприклад, ведмеді мочаться біля дерев, труться об них, дряпають і гризуть кору, а також роблять заглиблення в землі.
3. Робота в малих динамічних групах.Дослідження територіальної поведінки ( використання Інтернету)
1- ша група — птахи.
2- га група — риби.
3- тя група — хижаки.
3. Пояснення вчителя. Складання опорного конспекта. Позначення ділянок
Наземні тварини позначають межі своєї ділянки з допомогою запахів. У воді хімічні сигнали діють дуже коротко, тому, щоб позначити територію, мешканці глибин використовують головним чином звук і колір. Риби, морські леви та ракоподібні позначають межі своїх ділянок різними звуками.
Морські леви й на суходолі, і під водою здатні видавати подібні до гавкоту звуки. Креветки, краби та інші ракоподібні видають скрегіт, потираючи клішнями й ногами об панцир. Ці звуки призначені попередити представників того самого виду про те, що ділянка зайнята. У деяких риб на голові є спеціальні кісткові вирости, з допомогою яких вони видають звуки. Інші риби видають специфічні звуки завдяки особливій будові плавального міхура. Деякі риби, наприклад риби-ангели, захищають територію від інших своїх родичів, демонструючи їм яскраве забарвлення свого тіла. Помацентрові не звертають уваги на молодь, поки та не стане певного кольору.
Якщо риби орієнтуються на візуальні повідомлення, птахи — більшою мірою на акустичні, то ссавці віддають перевагу хімічній сигналізації. Іноді навіть говорять, що ссавці «думають носом». Не дивно, що в них провідну роль виконує маркування своїх володінь запахом. Відомо, що носіями інформації є пахучі виділення залоз, а також сеча й кал. Але й самі акти маркування меж території перетворилися на дивні ритуали (найвідоміший — задирання лап у собак). Досить важливою є та обставина, що деякі хижі тварини здатні з допомогою міток не тільки до просторового поділу території, але й до тимчасового впорядкування своєї активності.
Займані ділянки не бувають більше тих меж, за яких зв’язок між сусідніми особинами порушується. Мінімальні ж розміри індивідуальної території залежать від кормових ресурсів середовища. За такої системи розміщення кожна осіла особина не має конкуренції на своїй ділянці, і це підвищує шанси на виживання й залишення потомства.
4. Пояснення вчителя. Захист територій
«Закріплення ділянки» досягають різними способами:
1) охороною меж займаного простору та прямою агресією відносно чужинця;
2)  особливою ритуальною поведінкою, що демонструє погрозу;
3) системою спеціальних сигналів і міток, які свідчать про зайнятість території.
5. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»
- Чи можна поведінку тварин уважати розумною?
-  Як спілкуються тварини?
Комунікація між тваринами
Відповідно, звуки, що видають тварини, називають «загрозливими звуками», «сигналами дискомфорту», сигналами «захисту», «підпорядкування», «призовними сигналами», локаційними сигналами та ін. Звукові сигнали тварини сприймають у контексті, у якому їх чують.
Усі звуки, що видають ссавці, за способом генерації прийнято ділити на неголосові та власні звуки голосу. Неголосові звуки виникають у результаті тупання по землі, клацання або скреготання зубами, сопіння, форкання.
Хімічним видоспецифічним сигналом у тварин є леткі речовини, феромони, які вони виділяють у навколишнє середовище. Леткими компонентами виділень обумовлений запах. Запахи у ссавців викликають різні поведінкові реакції, які проявляються у впізнаванні статі, віку, фізіологічного стану, у статевій, агресивній, материнській, «територіальній» поведінці. З допомогою запаху сечі й калу, пахучого секрету спеціальної залози тварини мітять, маркують свої ділянки. Орієнтуючись на запах своїх родичів, інші особи того ж виду уникають небезпеки, знаходять особин іншої статі, своїх дитинчат.
6. Рубрика «Це цікаво!»
Аномальна (ненормальна) поведінка. Тваринам притаманна ненормальна поведінка, яка виражається в наполегливому потязі до окремих речовин, які не є кормом, підгодівлями й смаковими приправами, у мурашкуванні (прийнятті «мурашиних ванн», деякі птахи лягають із розпущеними крильми на мурашники), у легкому звиканні до червоних мухоморів (вівці деяких популяцій), до листків і плодів кави (кози), у надмірній агресивності або боягузтві.
ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Робота в Інтернет – мережі.
1) Відгадайте птахів за звуковими сигналами.
2) Як ці птахи захищають свою територію і для чого?
3) Визначте, які птахи утворюють зграї.
2. Практична робота № 7 «Визначення форм поведінки тварин» (за відеоматеріалом або описом різних форм)
Висновок. Біологічне значення територіальної поведінки.
3. Інтерактивна вправа «Вільний мікрофон»
1) Що таке територіальна поведінка?
2) Що таке територіальні мітки?
3) Як тварини захищають свої території?
4) Чи можуть на одній території існувати тварини різних видів?
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.     Інтерактивна вправа «Чудо – квітка »

На відривних пелюстках квітки запитання

Д/З. Творча робота «Життя у вовчій зграї»

БІОЛОГІЯ 7 КЛАС                                                            УРОК 50

ТЕМА:СУСПІЛЬНА ПОВЕДІНКА ТВАРИН

Мета: розглянути особливості суспільної поведінки тварин; визначити  тварин із суспільною поведінкою, розвивати уявлення про інстинктивну поведінку тварин, виховувати екологічну свідомість.
Основні поняття й терміни: суспільні тварини.
Обладнання: Інтеренет-мережа, таблиці, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I.                   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Представлення творчої роботи «Життя у вовчій зграї»

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Інтерактивна вправа  «Асоціативний кущ»
-  Видові форми поведінки тварин. Які асоціації викликають в учнів?
(Складання схеми на дошці за відповідями учнів, обговорення.)
2.Прийом  «Шапка питань»
1) Приклади групового способу життя тварин.
2) Які види тварин схильні до поодинокого способу життя?
3) Які види тварин схильні до сімейного способу життя?
4)Які переваги має груповий спосіб життя?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ3.

1.     Інтерактивний прийом  «Постановка проблемного запитання»

Які форми співжиття характерні тваринам?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Медіалекція «Особливості суспільних тварин»

Комах, що живуть великими родинами, називають соціальними. Членів родини соціальних комах поділяють на дві групи: самців і самиць, які виконують функцію розмноження, і робітників, що не беруть участі в розмноженні, а спільно виконують усі роботи з підтримання життя родини й охороняють особин першої групи. Утворюють родини лише представники двох рядів: Перетинчастокрилі та Терміти.
Для суспільних тварин характерно не просте створення угруповань, але розподіл функцій та обмін інформацією.
Об’єднання комах називають біологічними надорганізмами. Всі особини діють генетично запрограмовано як організм одного типу.
2. Робота в малих динамічних групах. Дослідження суспільної поведінки таких тварин:
 1- ша група — мурахи.
2- га група — бджоли.
3- тя група — терміти.
4- та група — джмелі.
5- та група — оси.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Інтерактивний прийом «Чомучки»
Поставити запитання до таких ситуацій:
1) Бджоли реагують на «танець» бджіл, які знайшли медоносні рослини. Коли вчені запустили над вуликами механічних «бджіл», інші бджоли зреагували на «танець» роботів.
2) Якщо мурах полити феромоном «смерті», то мурахи-охоронці таких живих рухомих комах у мурашник не впустять.
2.Вправа «Розумний куб». На гранях куба запитання, на які швидко треба дати відповідь.
3. Рубрика «У світі цікавого»
Матка термітів протягом одного дня відкладає 30 000 яєць. У «державі» термітів одночасно можуть жити й виконувати чітко встановлені функції 7 мільйонів комах. Робочі бджоли, захищаючи колонію, гинуть, оскільки їхнє зазублене жало залишається в тілі ворога.
Джмелі-зозулі відкладають яйця в гнізда інших суспільних джмелів. Їхнє потомство, як своє, виховують робітники. Самі паразитуючі комахи не мають робітників. Крім того, на ногах у їхніх самок немає щіточок і кошиків.
Деякі види мурашок нападають на інші мурашники й захоплюють у полон їхніх дитинчат. Поневолені мурашки потім усе життя служать нападникам. У деяких термітів існує особливий вид самозахисту: робітники, які зазнали нападу, немов вибухають, окропляючи при цьому ворога клейкою слизистою речовиною та відволікаючи його увагу від колонії.
4. Інтерактивна вправа «Біологічний портрет»
 - Скласти біологічний портрет:
1) бджоли
2) Мурашки
VI.  ПІДСУМОК УРОКУ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.     Рубрика  «Екологічна хвилинка»

2.     Д/З Творча робота «Отруйні комахи»

БІОЛОГІЯ 7 КЛАС                                               УРОК 51

ТЕМА: ТИПИ УГРУПОВАНЬ ТВАРИН. ДЕЯКІ ФОРМИ ПОВЕДІНКИ ТВАРИН

Мета: розглянути типи угруповань тварин і видову схильність тварин до деяких форм поведінки; розвивати вміння аналізувати вивчену  інформацію, виховувати основи екологічної поведінки по відношенню до тварин.
Основні поняття й терміни: типи угруповань, скупчення, анонімні угруповання, індивідуальні угруповання, форми поведінки, видова поведінка. Обладнання: таблиці, фрагменти відеофільмів, Інтернет мережа.

ХІД УРОКУ

I.                   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Психологічний настрій учнів на урок

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Інтерактивний прийом «Я мандрую…»
Які асоціації викликає в учнів поняття – поведінкові реакції.Складання схеми обговорення.
2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»
 Що є основою поведінкових реакцій тварин?
3. Інтерактивна вправа «Шапка питань»
1) Наведіть приклади харчової поведінки тварин.
2) Наведіть приклади навчання у тварин.
3) Наведіть приклади орієнтувальної поведінки тварин.
4. Постановка проблемного запитання  «Мої спостереження». Учні використовують власні спостереження за домашніми тваринами.
Чи є пам’ять у тварин?
IІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.Пояснення вчителя з використанням Інтернет – мережі. Типи угруповань тварин
А) Скупчення та угруповання
Тварини можуть збиратися разом, утворюючи скупчення й угруповання. Скупчення є простим зібранням тварин, які зібралися в одному місці з якоїсь причини. Наприклад, пуголовки можуть збиратися в одному місці ставка через те, що там багато їжі.
Угруповання відрізняються від скупчень тим, що тварини в них можуть розрізняти «своїх» і «чужих». Вони впізнають тих, хто належить до їхньої групи, і можуть негативно ставитися до тварин з інших груп.
Б)Анонімні угруповання
Тварини з анонімних угруповань відрізняють членів своєї групи від інших тварин цього виду. Але вони не розрізняють членів групи між собою. Часто для впізнавання використовують запах. Анонімні угруповання значно підвищують шанси своїх членів на виживання. Вони не мають ватажків, і повести за собою групу може будь-яка тварина.
В) Індивідуалізовані угруповання
У цих угрупованнях тварини знають одна одну «в обличчя». Індивідуалізовані угруповання побудовані на особистих контактах тварин між собою. І кожна тварина в групі відіграє певну роль. У таких угрупованнях уже можна побачити ватажків. Ватажки відіграють головні ролі — домінують над іншими членами групи. Але є в таких групах і родинні, і дружні відносини. Прикладів таких угруповань багато. Це зграя вовків, група павіанів, лев’ячий правд.
2. Складання опорного конспекта за розповіддю вчителя.
3. Міні - конференція. Способи життя тварин
Доповідь1.  Груповий спосіб життя
Пов’язаний з утворенням постійних родин, колоній, зграй, табунів тощо. Спільне існування організмів у вигляді постійних груп сприяє кращому пристосуванню до умов довкілля (захист від хижаків, ефективне полювання, виживання молоді тощо). Зазвичай у цих угрупованнях кожна особина займає певне положення (ранг), яке визначає поведінку, черговість доступу
Приклад. Сірі кити населяють води Тихого океану. Усього існує дві групи сірих китів: одна зимує та розмножується біля берегів Каліфорнії й Мексики, друга — біля Північної Кореї. Перед Другою світовою війною, коли залишилося тільки 250 сірих китів, полювання на них заборонили. Сьогодні популяція налічує близько 6 тис. особин.
Приклад. Горили живуть невеликими групами від 5 до 30 особин. Зазвичай один із дорослих сріблястоспинних самців є вожаком і захисником групи. До складу групи входять також 1-2 молодих самців, 6 дорослих самиць і 9-10 малят.
Приклад. Бобри живуть групами (до 200 особин більше). Але через цінне хутро і смачне м’ясо цей вид був майже повністю винищений. Поодинокі невеликі групи залишилися в таких областях, як Київська, Житомирська, Волинська та Чернігівська. Живуть бобри здебільшого в норах на високих берегах річок або будують хатки. В одній хатці на різних поверхах можуть існувати дві-три сім’ї.
- Колонії — це групові поселення осілих тварин. Вони можуть існувати довго або виникати лише на період розмноження. Найскладніший тип колонії у громадських комах — термітів, бджіл, мурашок. Зграї — це тимчасові об’єднання тварин, які виявляють біологічно корисну організованість дій. Зграї поділяють на дві категорії: 1) без вираженого домінування окремих членів (морські риби, сарана); 2) зграї з лідерами (вовки, гієни, койоти).
- Стадо — тривале об’єднання кочових тварин. Основу групової поведінки тварин у стадах становлять узаємовідносини домінування — підлеглості, що ґрунтуються на індивідуальних відмінностях між особинами. Розрізняють групи з тимчасовим лідером (північні олені) та з вожаками. Вожаки керують стадом, у якому виникає розподіл прав — ранги (павіани, зебри).
- Поняття про ефект групи
Життя в групі через нервову й гуморальну системи позначається на стані багатьох фізіологічних процесів у організмі тварин. Оптимізація фізіологічних процесів, яка спричиняє підвищення життєздатності в разі спільного існування, дістала назву ефект групи. Він виявляється як психофізіологічна реакція окремої особини на присутність інших особин свого виду. В овець поза стадом частішає пульс і дихання, а щойно тварина побачить отару, ці процеси одразу ж нормалізуються.
Доповідь2.  Одиночний і сімейний спосіб життя
Повністю одиночного існування організмів у природі немає, оскільки була б неможливою така основна функція будь-якого організму, як розмноження.
Приклад. У бурого ведмедя пари утворюються лише на короткий строк. Самець ніякої участі у створенні сім’ї та вихованні свого потомства не бере. Через 7 місяців у барлозі з’являються ведмежата.
Приклад. Восени самці крижнів одягають «шлюбне» яскраве вбрання. На місцях зимівель птахи утворюють пари. Самець ретельно доглядає свою «наречену». Ранньої весни крижні повертаються додому й відразу приступають до будівництва гнізда. Мостять гнізда на непрохідних болотах на землі або на купинах. Після того як самиця знесе сім-дев’ять яєць і сяде на гніздо, самець її назавжди покидає.
Приклад. Морж — тварина полігамна. У «гаремі» самця може бути п’ять і більше самиць, яких він ретельно охороняє. Така група утворюється лише на один сезон, а на наступний усе починається спочатку.
Висновок 1. У видів з одиночним способом життя утворюються тимчасові пари, спільне існування яких зумовлене еволюційно закріпленими статевими інстинктами та умовами існування. Для того щоб пара утворилася, природа надала самцям цілу низку пристосувань: від характерного забарвлення і розмірів до специфічної ритуальної поведінки.
Приклад. Вовки живуть сім’ями, пари в них постійні, часто на все життя. Лише смерть партнера змушує вовків шукати собі іншої пари. Сім’я зазвичай невелика й складається з батьків і вовченят поточного року, до яких іноді приєднуються минулорічні вовченята або вовки-одинаки. У захисті лігва, догляді за вовченятами, добуванні їжі беруть участь обидва батьки.
Приклад. У жаб турбота про потомство має велике значення. Вона характерна для тих видів, які не мають відповідного місця для відкладання яєць. Своєрідний спосіб турботи про потомство притаманний ринодермі Дарвіна. Тут про потомство дбає самець. Він запліднює відкладені самицею яйця, вміщує їх у рот і проштовхує в горловий мішок, де вони й розвиваються.
Висновок 2. За сімейного способу життя територіальна поведінка тварин виявляється найяскравіше: різноманітні сигнали, маркування, ритуальні форми погрози і пряма агресія забезпечують володіння ділянкою, достатньою для вигодовування потомства.
Більш ускладнені поведінкові зв’язки характерні для популяцій тварин, які живуть великими групами.
ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Інтерактивна вправа «Перетвори інформацію на знання»
Складання опорного конспекту
2. Робота в Інтернет – мережі «Дослідники»
 Проаналізуйте відео поведінки тварин, визначте їхню видову поведінку.
3. Інтерактивна вправа «Екологічна хвилинка»
V. ПІДСУМОК УРОКУ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Прийом «Швидка допомога». Учні швидко задають вчителю запитання з тих частин теми, які були незрозумілими.
2. Опрацювати параграф, творча робота «Поведінка домашніх тварин»

БІОЛОГІЯ 7 КЛАС                                                      УРОК 52

ТЕМА:ЕВОЛЮЦІЯ ПОВЕДІНКИ

Мета: узагальнення знань про поведінки тварин;охарактеризувати різні відповіді організмів тварин на подразнення;  розвивати творчі здібності учнів, виховувати екологічну свідомість.
Обладнання: фрагменти відеофільмів, таблиці нервових систем тварин, презентації учнів.
ХІД УРОКУ

I.                   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Психологічний настрій учнів на урок

II.                АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.     Інтерактивна вправа «Біологічний портрет»

Скласти біологічний портрет своєї домашньої тварини.

2. Прийом «Біологічний крос»Хто швидше дасть відповідь на поставлене запитання

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Робота в малих динамічних групах.
1-ша група — тварини з дифузною нервовою системою
«Презентація про прісноводну гідру»
Висвовки: Нервова клітина. Гідра: пересування, подразливість та розмноження. Реакція на подразники — рухова.
2-га група — тварини з вузловою нервовою системою Презентація «Кільчасті черви
Висновки: Нейрони концентруються в нервові вузли — ганглії, які зв’язуються між собою нервовими волокнами, а також із рецепторами і органами, які відповідають на подразники. Утворюються центральні нервові структури, що підпорядковані одна одній. Передній кінець тіла першим сприймає подразники й передає сигнали центральним структурам — дистанційне сприйняття. Це сприяє більшому розвитку нервових вузлів — утворення головного мозку. Серед членистоногих найбільш розвинута нервова система комах.
3-тя група — тварини з трубчатою нервовою системою
У цих тварин сформована центральна й периферична нервова система.
Центральна: головний мозок із п’ятьма відділами і спинний мозок. Периферична: нерви й нервові вузли.

2.     Робота з опорними конспектами:

 - Риби

Відділи головного мозку	Розвиток
Довгастий мозок	Центри дихання, травлення, кровообігу
Мозочок	Координація рухів, добре розвинутий
Середній мозок	Зорові центри
Передній мозок	Слабка диференціація. Є нюхові центри

- Амфібії

Відділи головного мозку	Розвиток
Довгастий мозок	Ядра черепних нервів і спеціалізація їхніх рецепторів. Інші центри — як у риб
Мозочок	Слабко розвинутий (рухи амфібій простіші, ніж рухи риб)
Середній мозок	Збільшується (вплив виходу на сушу)
Передній мозок	Значно збільшується. Диференціація на проміжний мозок і великі півкулі. З’являються функції сенсомоторної координації

-  Рептилії

Відділи головного мозку	Особливості
Довгастий мозок	Розвивається вестибулярний апарат. Інше — як у плазунів
Мозочок	Слабко розвинутий, але є ядра кори (скупчення нейронів)
Середній мозок	Як у плазунів
Проміжний мозок	Формуються центри залоз внутрішньої секреції
Великі півкулі	Як у амфібій, формуються ядра кори

-  Птахи

Відділи головного мозку	Особливості
Довгастий мозок	Ускладнюється вестибулярний апарат
Мозочок	Дуже великий, утворюється кора
Середній мозок	Як у плазунів
Проміжний мозок	Як у плазунів
Великі півкулі	Ускладнення будови, збільшення розмірів. Вкриті корою (тіла нейронів)

Ускладнення будови головного мозку птахів ускладнює їхню поведінку, дає можливість адаптації до навколишнього середовища. Наприклад, турбота про пташенят, у плазунів — турбота про розвиток нащадків відсутня.
- Ссавці

Відділи головного мозку	Особливості
Довгастий мозок	Збільшується й ускладнюється
Мозочок	Дуже великий, із боків середньої частини утворюються півкулі. Кора має звивини
Середній мозок	Ускладнюється
Проміжний мозок	Регуляція вегетативних функцій
Великі півкулі	Дуже складна кора (борозни, звивини). Центри органів чуття та вищої нервової діяльності (формування умовних рефлексів, індивідуальне навчання)

3.     Інтерактивна вправа «Розумний куб»

На гранях куба запитання, на які швидко требе дати відповідь:

-         Які функції виконує мозочок?

-         Де формуються центри залоз внутрішньої секреції:

-         Які функції регулює проміжний мозок?

-         Як ускладнюється будова великого мозку?

-         У яких тварин формуються борозни і звивини?

2) Інтерактивний прийом «Ерудити»
 - Які тварини турбуються про нащадків?
 - Що можна сказати про особливості їньої нервової системи?
ІV. ПІДСУМОК УРОКУ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Інтерактивна вправа «Екологічна хвилинка»